Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Діагностика зараженості зерна та зернопродуктів на ранній стадії

Діагностика зараженості зерна та зернопродуктів на ранній стадії

Назва:
Діагностика зараженості зерна та зернопродуктів на ранній стадії
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,91 KB
Завантажень:
403
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат на тему:
Діагностика зараженості зерна та зернопродуктів на ранній стадії


Згідно з чинним Держстандартом України 2240–93 і з нормами сортових і посівних якостей насіння сільськогосподарських культур, не дозволяється сіяти насіння, в якому виявлено карантинних шкідників відповідно до їх переліку в додатку 1, що його затвердив Мінсільгосппрод України 19 червня 1992 р. (табл. 1).
Крім того, у насіннєвому матеріалі, згідно з ДСТУ додатку 4, не допускається наявність уже звичайних його шкідників, крім борошняного кліща, щільність якого в насінні не повинна перевищувати 20 екз./кг (див. таблицю).
Для вчасного забезпечення захисту зерна і зернопродукції від шкідників запасів дуже важливою ланкою є диференційована діагностика — виявлення в них комах і кліщів.
Відповідно до ДСТУ 2240–93, вирізняють явну й приховану форму зараженості шкідниками. За явної форми виявляють дорослих живих шкідників або їх личинок, які живуть прямо на насінні, а також помітні пошкодження насіння. Стандартний метод виявлення комах у зерновій масі застосовують у більшості країн (відбір проб зерна, просіювання його на ситах і подальший аналіз зберігання й схожості). Проте в останні десятиріччя для підвищення швидкості та якості визначення зараженості зерна комахами розроблено багато типів різноманітних пасток, які в разі застосування в різних зерносховищах для діагностики були в кілька разів ефективнішими порівняно зі стандартним методом. Однак ці методи в Україні не такі поширені, як традиційні, тому й використовують їх обмежено.
Прихованої форми зараження, коли шкідники в різних стадіях розвитку перебувають усередині насінин і пошкоджень на поверхні насіння не помітно, можна виявити тільки з допомогою спеціальних аналізів (перегляд насіння після його розрізу, хімічні реактиви, рентгенографія, електроакустика та інші методи).
Перед визначенням зараженості насіння слід після відбору проб для аналізу вологості зважити насіння, що залишилось у зразку, тому що результати зараженості визначаються щільністю популяції шкідників на 1 кг насіння. Аналіз зразка слід зробити не пізніше двох діб з моменту його надходження до лабораторії. Поверхню столів, приладів для аналізу (решета, сита, совочки тощо) протирають денатурованим спиртом або 4% формаліном.
У холодну пору року зразки насіння витримують перед аналізом 1,5–2 години за кімнатної температури, щоб привести шкідників у рухомий стан. Для виявлення кліщів зразок підігрівають за температури 25...28°С впродовж 20–30 хвилин.
Визначення зараженості насіння в явній формі кліщем, довгоносиками та іншими шкідниками. Зразок просівають упродовж 3 хвилин на двоярусних ситах із круглими отворами діаметром 2,5 і 1,5 мм, а насіння дрібнонасіннєвих культур — через сито з отворами 1 мм. Відсів висипають на скло, під яке підкладено чорний папір, щоб краще було розглядати кліщів. Просіювання продовжують до повного відсіву дрібного сміття. Відсів і насіння, що залишилося на кожному ситі, аналізують окремо. У насінні та домішках, що залишилися на решетах (ситах) із дрібними отворами, переглядають довгоносиків, шашелів, борошноїдів, хрущаків та їхніх личинок, а на решетах з великими отворами — великого хрущака, зерноїдів, молей та інших комах, більших за розміром. Кількість виявлених живих шкідників кожного виду (крім кліщів), підраховують у розрахунку на 1 кг насіння.
Зараженість насіння кліщем визначають за трьома ступенями:
- перший — не більше 20 живих екземплярів на 1 кг;
- другий — понад 20 екземплярів, але кліщі не утворюють колоній і вільно пересуваються по поверхні;
- третій — кліщі утворюють суцільні “повстяні” маси, і пересівання їх ускладнене.
На спеціальному оптичному приладі (ПООК-1) зараженість насіння кліщем визначають на чорній поверхні піддону, який освітлюється і підігрівається лампою, з допомогою лупи 4–5-разового збільшення.
Для визначення ступеня зараженості насіння комірним і рисовим довгоносиками зразок насіння просіюють вручну через сито з круглими отворами діаметром 2,5 мм.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Діагностика зараженості зерна та зернопродуктів на ранній стадії

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок