Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Захист саду після цвітіння і на початку літа

Захист саду після цвітіння і на початку літа

Назва:
Захист саду після цвітіння і на початку літа
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,84 KB
Завантажень:
268
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Захист саду після цвітіння і на початку літа


Період після цвітіння та початок літа є дуже важливим і вирішальним для садівників. Це не тільки час збирання врожаю (суниця, вишня, черешня), а й вчасного та кваліфікованого захисту рослин від шкідників та хвороб. Пасивно спостерігати за розвитком шкідливих організмів справжній садівник не дозволить собі. Знизити шкодочинність і регулювати розвиток шкідників можна різними методами. Крім практичних порад, у статті розглянуто останні напрацювання лабораторії захисту рослин Інституту садівництва, які посприяють підвищенню ефективності та екологічності захисних заходів плодово-ягідних культур.
Значних збитків плодовим деревам завдають щитівки та несправжньощитівки; масово поширені й шкідливі (особливо в зоні Степу) каліфорнійська, а в Лісостепу — комоподібна щитівки. Через 33–38 днів після цвітіння пізніх сортів яблуні відроджуються личинки-мандрівниці каліфорнійської щитівки, які, висмоктуючи сік із кори, плодів і листків, спричинюють засихання пагонів і гілок, а на плодах залишаються червоні цятки, через що погіршуються їхні смакові та товарні якості. Розвивається в двох поколіннях. Личинки комоподібної щитівки відроджуються після цвітіння. Шкідник дає одне покоління.
Листковий апарат плодових дерев пошкоджують різні види молей. У садах приватного сектору найпоширенішими та найшкідливішими видами є яблунева і плодова горностаєві молі. Перший вид розвивається лише на яблуні, а другий — переважно на кісточкових культурах. Вони живуть групами, заселяють верхівки пагонів, обплутують їх павутиною, утворюючи великі гнізда-“домівки”. Гусениці живляться від 35 до 45 днів. За цей термін вони переходять на інші гілки, знелистнюючи їх. На садових ділянках доводилося спостерігати, коли старовікові дерева за високої щільності популяції фітофагів залишалися без листя. Горностаєві молі дають за рік по одному поколінню. Листомінуючі молі представлені яблуневою нижньобічною — спеціалізований шкідник, верхньобічною плодовою (пошкоджує всі рослини родини розоцвітих) та глодовою кружковою міллю. Самиці верхньобічної відкладають яйця з верхнього боку листка, а нижньобічної та глодової — нижнього. Гусінь ушкоджує середину листка у вигляді овальних мін діаметром 7–8 мм та залишає в них концентричні кола дрібних чорних екскрементів. У разі масового заселення рослин листомінуючими молями на листках нараховується понад 10 мін. Пошкоджене листя змінює забарвлення із зеленого на світло-жовте або темно-коричневе, зменшується його асиміляційна поверхня, погіршується процес фотосинтезу. Глодова міль за рік дає одне покоління, а верхньо- та нижньобічна — три.
У червні відбувається літ метеликів грушевої плодожерки. Це спеціалізований шкідник, він пошкоджує тільки грушу. За значної чисельності може завдати чималої шкоди плодам раннього та середнього строків дозрівання. Метелики літають через 35–38 днів після квітування сорту Олександрівка. Для точного визначення строку проведення захисних заходів важливо зафіксувати дату закінчення квітування. Самиці грушевої, так само як і яблуневої, плодожерки літають і відкладають яйця ввечері, коли температура перевищує 15°С. Відкладені яйця червоні, потім стають рожево-сірими. Гусінь після відродження, не виходячи з яйця, одразу вбуравлюється в плід, робить хід до насіннєвої камери, де живиться насінням до виходу на заляльковування. Подібна особливість розвитку грушевої плодожерки ускладнює боротьбу з нею. Генерація однорічна.
Надзвичайно великої шкоди яблуні завдає яблунева плодожерка. Втрати плодів можуть перевищувати 80%. Після виплоджування гусінь деякий час “блукає” в пошуках плоду. Їй властиво не одразу проходити до насіннєвої камери, тоді вона вилазить на поверхню плоду в пошуках іншого ходу. Перший вхідний отвір зарубцьовується, а в другому плоді гусінь виїдає насіння і до виходу на коконування може пошкодити 2–3 плоди. Такий спосіб життя яблуневої плодожерки спрощує тактику хімічного захисту від неї порівняно з грушевою.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Захист саду після цвітіння і на початку літа

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок