Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Зв’язок оброслості голови з продуктивністю овець асканійської тонкорунної породи

Зв’язок оброслості голови з продуктивністю овець асканійської тонкорунної породи

Назва:
Зв’язок оброслості голови з продуктивністю овець асканійської тонкорунної породи
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,87 KB
Завантажень:
70
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат на тему:
Зв’язок оброслості голови з продуктивністю овець асканійської тонкорунної породи


У питаннях збільшення виробництва продуктів тваринництва проблема породи, її створення й удосконалення посідає особливе місце, адже порода одночасно є і знаряддям, і предметом сільськогосподарського виробництва. Знаряддям праці є товарні, а предметом праці — племінні стада тварин. Породи постійно змінюються під впливом творчої діяльності людини, природних та господарських умов. Породотвірний процес зумовлюється об’єктивними економічними чинниками та невідповідністю якості тварин вимогам виробництва.
Тваринники, створюючи й удосконалюючи породи й типи, приділяли і понині ще приділяють надзвичайну увагу багатьом другорядним екстер’єрним особливостям тварин, що не мають прямого господарського значення. Включення в селекцію додаткової ознаки часто обмежує можливість відбору за провідними господарсько корисними ознаками і знижує ефективність племінної роботи. Нерідко селекція за другорядними екстер’єрними ознаками спричиняє негативні наслідки щодо життєздатності, плодючості, а також продуктивності тварин. Навіть незначні, здавалося б, морфологічні ознаки можуть корелювати з важливими особливостями організму.
У минулому селекцію овець асканійської тонкорунної породи спрямовували на збільшення оброслості голови і ніг вовною. Селекціонери вважали, що значна оброслість цих частин збільшує площу вовнового покриву (поля) і корелює з багатововновістю. Тому асканійській тонкорунній породі притаманні занадто велика оброслість вовною передніх і задніх ніг — аж до рогового копита і лицьової частини голови — майже до носового дзеркала. Саме ці показники були характерною ознакою породи.
Практика показала, що тварини з великою оброслістю голови вовною не технологічні: очі заростають вовною, і обмежуються можливості зору. Вони дуже погано пересуваються по міжгір’ю, не одразу знаходять місце біля годівниці, дуже лякливі. Такі тварини часто хворіють на кон’юнктивіт, маткам важко знаходити своїх ягнят. Тому виробничники в зимовий період змушені вистригати їм вовну навколо очей, що потребує додаткових коштів та людської праці.
Вовна, яку зістригають з голови та ніг при класуванні, як правило, належить до низьких класів (“обножка”), значна кількість її — це грубе покривне волосся, вона дуже засмічується залишками кормів і внаслідок цього знецінюється.
Австралійські селекціонери дотримуються зовсім іншої думки щодо оброслості голови та ніг, вони ведуть селекцію мериносових овець з орієнтацією на відкриту голову і надають перевагу голомордим тваринам.
У всіх австралійських мериносових баранів, імпортованих до України і використовуваних для поліпшення вовнової продуктивності асканійських овець, оброслість рунною вовною досягала половини голови, тобто — до очей. Лицьова частина голови вкрита блискучим покривним волоссям, на передніх ногах росте рунна вовна до зап’ястків, на задніх — до скакових суглобів.
З огляду на такі суперечливі погляди, ми вирішили вивчити зв’язок ступеня оброслості голови вовною з іншими селекційними ознаками в овець асканійської тонкорунної породи та переконатися у правильності прийнятого напряму селекції — за оброслістю голови.
Зв’язок основних селекційних ознак з оброслістю голови вивчався в держплемзаводі “Асканія-Нова”, об’єктом дослідження були ремонтні ярки у віці 14–15 місяців. Оброслість голови визначалася окомірно в період бонітування.
За одиницю було взято довжину голови. Оброслості голови рунною вовною до очей, тобто до половини голови, відповідав показник “0,5”, трохи більшій — “0,6”, ще більшій — “0,7” тощо, якщо вовна не досягала очей, —”0,4”.Оброслість голови оцінював і визначав той самий бонітер (автор).
На початку 1980 року, коли розроблялися параметри відбору тварин для нового перспективного типу, нами враховувалася й оброслість голови. До бажаного типу відбиралися вівці з оброслістю голови вовною від 0,4 до 0,6 її довжини.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Зв’язок оброслості голови з продуктивністю овець асканійської тонкорунної породи

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок