Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Папіломатоз у великої рогатої худоби та заходи боротьби з ним

Папіломатоз у великої рогатої худоби та заходи боротьби з ним

Назва:
Папіломатоз у великої рогатої худоби та заходи боротьби з ним
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,27 KB
Завантажень:
319
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Папіломатоз у великої рогатої худоби та заходи боротьби з ним


В окремих випадках на дійках виявляють папіломи у вигляді гіллястого розрощення або великої кількості тоненьких “поворозок” до 2 см завдовжки. Дуже рідко на шкірі дійок виявляють пухлинні вузли дещо більших розмірів (1–2 см в діаметрі) на широкій основі: вони мають гладеньку поверхню й м’якшу консистенцію (фібропапіломи).
Варто сказати, що у тварин різних вікових груп є певні відмінності щодо локалізації папілом. Так, наприклад, у молодняку великої рогатої худоби пухлини можуть локалізуватися в різних ділянках тіла, тоді як у корів вони найчастіше локалізуються лише на вимені, особливо на дійках.
За шкірної форми папіломатозу в молодняку великої рогатої худоби часто відбувається спонтанне одужування тварин без втручання лікаря. Вочевидь, це пов’язано з інфекційною природою захворювання і набуттям ураженими тваринами імунітету, адже віруси побудовані переважно з білків і є антигенами. Підтвердженням такому припущенню є той факт, що перехворілі тварини тривалий час не уражуються папіломатозом.
Однак частими є випадки, коли під впливом тих чи інших факторів (травмування, постійне подразнення) відбувається запалення папілом, на їхній поверхні утворюються ерозії, тріщини, вони кровоточать, або процес ускладнюється вторинною інфекцією. Особливо це стосується ураження дійок, коли у процесі ручного чи машинного доїння відбуваються мацерація й механічний вплив на папіломи.
Мабуть, через це випадки видужування корів за таких уражень спостерігаються дуже рідко, і є потреба в лікуванні.
За захворювання худоби шкірною формою збитки, пов’язані зі зниженням продуктивності тварин, відсутні. Водночас вони можуть стати відчутними, коли відбувається ураження зовнішніх статевих органів у бугаїв-плідників за дисемінованої форми ураження шкіри у молодняку (вибраковування шкірсировини). Особливого значення ця проблема набуває за ураження дійок у корів: процес доїння стає дуже болючим для тварини, вона непокоїться. А це, своєю чергою, робить процес доїння трудомісткішим. Інколи внаслідок обривання папілом у молоці може з’являтися кров. Крім того, знижується молоковіддача, а згодом і молочна продуктивність тварини, що частково або повністю, тимчасово або назавжди робить особину непридатною до експлуатації.
Боротьба з пухлинними захворюваннями є справою доволі складною. Заходи профілактики новоутворень обмежуються лише раннім виявленням пухлин у тварин з наступним їх лікуванням у разі його доцільності. В умовах тваринницьких господарств це здійснюється під час проведення диспансеризації тварин. А лікування хворих тварин залежить від характеру і стадії розвитку патологічного процесу.
На сьогодні в гуманній і ветеринарній медицині запропоновано велику кількість методів лікування хворих на папіломатоз, які, своєю чергою, можна поділити на такі види: хірургічне лікування, патогенетична терапія, застосування хімічних засобів припікальної дії, імунотерапія, застосування фітопрепаратів противірусної чи протипухлинної дії, кріохірургія.
Співробітники кафедри хірургії Білоцерківського ДАУ для лікування хворих на папіломатоз тварин застосовували СО2-лазер. Зокрема, проводили видалення папілом на статевому члені у бугаїв шляхом відсікання новоутворень сфокусованим променем вуглекислого лазера (лазерний скальпель “Ромашка-1”). Незначну кровотечу, що виникала при цьому, зупиняли коагуляцією судин за допомогою розфокусованого променя лазера.
У собак після проведення загального наркозу невеликі папіломи в ротовій порожнині також видаляли сфокусованим променем лазера, а новоутворення значних розмірів зрізали ножицями, потім припікаючи їх поверхню променем лазера.
Щодо патогенетичної терапії найбільш уживаним є застосування новокаїну чи тканинних препаратів.
Так, при папіломатозі у великої рогатої худоби Б. Олівков рекомендував щодня протягом 3 днів внутрішньовенно вводити 1%-ний розчин новокаїну в кількості 30–40 мл.
П. Нікітін при шкірній формі папіломатозу пропонував застосовувати названий розчин у наростаючих дозах — 75–100–125 мл.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Папіломатоз у великої рогатої худоби та заходи боротьби з ним

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок