Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Український льон: між піднесенням і виживанням

Український льон: між піднесенням і виживанням

Назва:
Український льон: між піднесенням і виживанням
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,97 KB
Завантажень:
319
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Український льон: між піднесенням і виживанням


На Поліссі ще, мабуть, пам’ятають, яким був їхній льон півтора десятка років тому. Завдяки цій культурі, Північна Україна змогла стати в один ряд з іншими аграрними регіонами держави. В найкращі роки, коли льонарі засівали 200 тис. га й одержували понад 100 тис. т волокна, Україна експортувала його 50–70 тис. т, що тягнуло на суму понад 40 млн дол. США! Приємно згадати, що наші поліщуки колись тримали 12–14% світового ринку льоноволокна. Рентабельність льонарства сягала тоді 100–150% і давала поліським господарствам понад половину грошових надходжень від усього рослинництва.
Нині ж вирощування льону-довгунцю для багатьох товаровиробників є збитковим. Про це йшлося на конференції льонарів України, що відбулася 8 червня в Чернігівській області на базі підприємства “Олстас-льон”. На жаль, на цей вельми цікавий і важливий захід не зміг приїхати жоден представник Мінагрополітики, хоча двома днями пізніше Олександр Баранівський в оточенні інших офіційних осіб узяв участь (або очолив — уважайте хто як хоче) у семінарі з ріпаківництва. Напевно, ріпак для України значно стратегічніший за льон…
Але навіть і без vip-персон учасники конференції, особливо керівники й спеціалісти господарств, дізналися багато корисного про нові європейські та вітчизняні технології вирощування льону, тенденції на його ринку; обговорили Програму “Льон і коноплі’2005”, яку запропонувала Асоціація льонарів України.
Отже, переповімо коротко деякі висловлювання з виступів і обговорень. Як уже зазначалося раніше, поточний стан галузі є дуже складним. Посіви культури протягом дев’яностих років скоротилися вдесятеро. Через брак сировини потужності льонозаводів використовують на 10–20%, що спричинює їхню збитковість і дальший занепад. Стан двох українських льонокомбінатів, які б мали бути споживачами вітчизняного волокна, ще гірший: Рівненський завантажено на 10%, а Житомирський — взагалі простоює.
Після розпаду СРСР в Україні не залишилося жодного підприємства з виготовлення машин та обладнання для збирання й переробки льону. Лиш ВАТ “Ірпіньмаш” останніми роками розпочав роботи з відновлення льонозбиральних комбайнів ЛК-4А, виготовлення льонообертача ОЛП-1 та дослідного зразка льонопідбирача-молотарки ПМЛ-1 (для роздільної технології вирощування льону).
Як і багато інших культур, льон в Україні збирають із запізненням, що призводить до зниження сортономера волокна пересічно на чотири пункти. Через брак у господарствах сушарок для невіянки, молотарок, очисних машин втрати насіння льону сягають 40% вирощеного. А коштує воно чимало — 1,5 тис. грн/т.
Уже друге покоління льонарів працює на тих самих комбайнах та ворушилках. А все ж має свій ресурс: ще два-три роки, і збирати льон буде нічим. Нормальну тресту без дво-триразового обертання одержати неможливо, а більшість господарств повністю вилучили цю операцію з технології вирощування. Тільки добрі господарі, щоб забезпечити якісне вилежування трести і довести її до потрібних кондицій, торік виводили в поле людей та перевертали тресту кийками. Основні площі льону, як і 100 років тому, люди підбирають вручну — способом в’язання снопів. Але на все рук не вистачає: три роки поспіль в Україні незібраними залишалися близько 5 тис. га посівів щорічно. Нова високопродуктивна техніка є абсолютно недоступною: навіть передові господарства не в змозі купувати європейські технологічні машини, а з трьох спрацьованих механізмів примудряються скласти один працюючий. При цьому загальна кількість льонокомбайнів в Україні за останні десять років зменшилася вчетверо.
Дуже гостро стоїть питання якісного посівного матеріалу. За період 1995–2000 рр. практично зруйновано національну систему насінництва льону. Льононасінні станції припинили виконувати функції виробників посівного матеріалу, перетворившись на сервісні служби з його очищення. Більшість із них приватизовано, а п’ять станцій, що залишилися в держвласності, кинуті напризволяще і ледь животіють.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Український льон: між піднесенням і виживанням

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок