Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Сучасні підходи до створення інтенсивних насаджень черешні

Сучасні підходи до створення інтенсивних насаджень черешні

Назва:
Сучасні підходи до створення інтенсивних насаджень черешні
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,88 KB
Завантажень:
496
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Сучасні підходи до створення інтенсивних насаджень черешні


Серед плодових культур черешня найменше технологічно придатна для створення інтенсивних насаджень.
Основним її недоліком є велика сила росту дерев та пізній вступ у пору плодоношення, особливо, якщо вони щеплені на сіянцях черешні дикої. Крім того, чітко виражений стовбур, ярусність розміщення на ньому гілок та слабке їхнє галуження ускладнюють формування компактних крон і утримання їх у потрібних розмірах без зниження врожайності.
Закладання квіткових бруньок у дерев сорту Дончанка на підщепі ВСЛ-2 з формуванням веретеноподібної крони на 5-річних після садіння
Серед плодових культур черешня найменше технологічно придатна для створення інтенсивних насаджень.
Основним її недоліком є велика сила росту дерев та пізній вступ у пору плодоношення, особливо, якщо вони щеплені на сіянцях черешні дикої. Крім того, чітко виражений стовбур, ярусність розміщення на ньому гілок та слабке їхнє галуження ускладнюють формування компактних крон і утримання їх у потрібних розмірах без зниження врожайності.
У зв’язку з цим актуальним питанням є розроблення ефективних способів формування та обрізування дерев, які забезпечили б прискорення вступу дерев у пору плодоношення та створення насаджень зручних для обрізування й збирання плодів.
Зазначену проблему досліджують протягом останніх десятиріч вчені різних країн.
Так, в Іспанії розроблено систему формування низькорослих дерев черешні, яка одержала назву “іспанський чагарник”. Формують дерево, вдаючись до літнього укорочення пагонів, які досягли довжини 50–60 см в одній площині до 20–25 см протягом трьох вегетацій. У період плодоношення для покращання освітлення та отримання товарних плодів застосовують щорічне прорідження 1/4 частини плодоносних гілок.
На особливу увагу заслуговує досвід створення інтенсивних насаджень черешні в Новій Зеландії зі щільністю розміщення 1333 дер./га (5ґ1,5 м), який передбачає застосування обрізування та фітогормональних препаратів (типу промалін) під час формування веретеноподібної крони (Jacyna T., 1989).
Ця форма крони на сьогодні залишається найпоширенішою в інтенсивних насадженнях західноєвропейських країн. Її застосовують головним чином для формування слаборослих дерев із схемами висаджування 3,5–4,5ґ2–2,5 м. Використовують саджанці на слаборослих підщепах, зокрема німецькі Гізела 3 або 5, Вейрут, чеські групи ПХЛ, французькі Максма Дельбар 14 і Табел Едабріз. Правильно сформована веретеноподібна крона своєю формою нагадує ялинку з центральним провідником та бічними гілками, які відходять від нього під широкими кутами близькими до прямого. Гілки, які розміщені найближче до поверхні грунту, формують найдовшими, вгорі — найкоротшими. Висоту дерев утримують на рівні чотирьох-шести метрів. Для захисту від птахів і розтріскування плодів застосовують спеціальні покриття, тому висоту дерев обмежують до 2,5 м (Rozpara E., 1999, Mika A., 2003).
Досить часто в закордонних наукових виданнях з’являються протилежні думки щодо способів формування крони. Так, A. Wirth, W. Zbinden (1974) стверджують, що через надмірний ріст дерев веретеноподібна крона не придатна для черешні. Водночас F. Zahn (1990) доводить, що формування дерев черешні з веретеноподібною кроною забезпечує її збереженість, ранній вступ у пору плодоношення, високі врожаї й зменшує витрати праці на обрізування дерев.
Але в наших дослідженнях веретеноподібна крона виявилась надто трудомісткою, оскільки на її формування витрачали в 2,0–3,7 раза більше часу, ніж на формування округлої крони. Крім того, за циклічної заміни гілок, яку передбачає веретеноподібна крона, не завжди відростають пагони, внаслідок чого крони залишаються оголеними, втрачається продуктивність дерева. Тому для формування такого типу крони слід обирати сорти з високим ступенем галуження.
Разом з тим, у дерев із веретеноподібною кроною в перші роки після висаджування фіксували інтенсивніше закладання квіткових бруньок, що забезпечило на п’ятому році після садіння по 12–12,6 кг черешень з дерева, або по 133,3–140 ц/га (схема висаджування — 4,5ґ2,0 м).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Сучасні підходи до створення інтенсивних насаджень черешні

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок