Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Особливості технології вирощування ріпаку

Особливості технології вирощування ріпаку

Назва:
Особливості технології вирощування ріпаку
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,83 KB
Завантажень:
439
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Особливості технології вирощування ріпаку


Посівні площі озимого ріпаку останніми роками значно зросли. Це одна з найрентабельніших і економічно вигідних культур. Особливо зріс попит на насіння ріпаку в зв’язку з виробництвом з нього біодизелю.
Ріпак є цінним попередником — найперше, для зернових культур. Його вегетація триває десять місяців, і протягом цього часу рослини ріпаку захищають грунт від негативної дії сильних дощів і перегрівання сонячними променями, а також від непродуктивного випаровування води з грунту. На відміну від соняшнику, він мало висушує грунт, покращує його агрофізичні властивості та фітосанітарний стан, рано звільняє поле. Заорювання пожнивних решток ріпаку рівноцінне внесенню 15–20 т/га органічних добрив і може збільшувати врожайність зернових на 5–10 ц/га. Добре розвинена стрижнева коренева система проникає глибоко в грунт, покращує його структуру, розпушує, що особливо важливо за мінімального обробітку. Коренева система спроможна засвоювати вологу та елементи живлення з глибших шарів грунту, звідки вони для більшості рослин є недоступними. Приорювання кореневої системи, стерні й подрібненої соломи дає змогу частково повертати органіку в грунт. Після її мінералізації в грунт надходить орієнтовно 60–65 кг/га азоту, 32–36 – фосфору та 55–60 кг/га калію.
У технології вирощування ріпаку немає другорядних заходів. Лише за умови виконання всіх потрібних вимог вчасно і якісно можна сформувати високоврожайні агрофітоценози. До найважливіших чинників належать боротьба з бур’янами, хворобами, шкідниками та застосування регуляторів росту. Якісне убезпечення рослин ріпаку від шкодочинних організмів є основою одержання високого врожаю.
Попередники ріпаку мають сприяти знищенню бур’янів, створенню доброї структури грунту з достатньою кількістю поживних речовин, рано звільняти поле. Тому найкращими попередниками для цієї культури є багаторічні бобові трави; добрі — рання картопля, горох, однорічні трави; задовільні — зернові культури; несприятливі — овес і яра пшениця.
Але за сучасної структури посівних площ, коли 50% і більше займають зернові, ці культури є основними попередниками для озимих зернових. Тому озимий ріпак висівають переважно після озимого та ярого ячменю, озимої пшениці.
Не можна сіяти ріпак після цукрових буряків, бо виникає небезпека поширення нематоди, яка є спільним шкідником для обох культур. Не висівають ріпак після соняшнику та капустяних: гірчиці, редьки, капусти тощо. Повертати ріпак на попереднє поле в сівозміні дозволяється не раніше, ніж через чотири-п’ять років.
Важливо посіяти ріпак в оптимальні строки. Для нормального розвитку рослинам ріпаку перед входженням у зиму треба 60–80 днів із сумою температур 600…800°С. До настання зими рослини загартовуються, утворюють розетку з шести–десяти листків. Найкраще рослини перезимовують за висоти 10–15 см, коли точка росту міститься не вище 1 см над поверхнею грунту, а діаметр кореневої шийки сягає 0,6–1 сантиметр (рис. 1). Необгрунтоване підвищення норми висівання спричинює внутрішньовидову конкуренцію, внаслідок чого рослини витягуються, а точка росту й коренева шийка піднімаються над поверхнею грунту на 5–10 см. Особливо це характерно для ранніх строків сівби. Проте переростання рослин не призводить до загибелі, якщо точка росту перебуває на рівні 1 см над поверхнею грунту. Але це можливо лише за менших норм висіву.
Оптимальні строки сівби озимого ріпаку — 15–30 серпня, допустимі — 5 серпня — 10 вересня. В разі значного запізнення з сівбою рівень перезимівлі рослин знижується на 30–50%, часто вони гинуть повністю.
Якщо сіяти після допустимих строків, недостатньо розвивається коренева система, рослини мають низьку зимостійкість, нестійкі проти обривання кореневих волосків під дією замерзания-розмерзання. Крім того, генеративні органи закладаються на дуже малих рослинах, що обмежує гілкування й формування достатньої кількості стручків.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Особливості технології вирощування ріпаку

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок