Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Зміщення сичуга: діагностика та способи лікування

Зміщення сичуга: діагностика та способи лікування

Назва:
Зміщення сичуга: діагностика та способи лікування
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,48 KB
Завантажень:
181
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Зміщення сичуга: діагностика та способи лікування


Під впливом різних причин сичуг може міняти своє анатомічне положення щодо органів, які до нього прилягають. Зміщення сичуга вліво є досить поширеним видом патології у високопродуктивних корів країн Західної Європи та США. У фермерських господарствах щорічно його виявляють у 0,6–5% тварин.
Тривалий час у колишньому Радянському Союзі (і в Україні також) цьому захворюванню не приділяли належної уваги, хоча деякі методи лікування корів з цією патологією були описані ще 1964 року. Не виключено, що дана патологія була поширена в молочних господарствах країни. Водночас в Україні зміщення сичуга діагностують у 2% високопродуктивних корів, закуплених за кордоном. Протягом 1998–2006 рр. у низці господарств ми виявляли захворювання в 0,5–1,5% високопродуктивних корів голштинської, чорно-рябої та червоної данської порід.
Причини
Захворювання проявляється так: спочатку нижня частина сичуга змінює свою форму, а потім зміщується під вентральний відділ рубця й розміщується між ним і лівою черевною стінкою. Зміщений орган наповнюється газами і в гострих випадках може відтісняти рубець до середини черевної порожнини. Причини цього захворювання не з’ясовано й нині. Його реєструють переважно у стійловий період утримання тварин. Сприятливими чинниками вважають різку зміну раціону або порушення його структури (надмірна кількість концентрованих кормів, мало соковитих і грубих), режим годівлі, обмаль активного моціону або випасання тварин. Зміщення сичуга може бути вторинним: як наслідок атонії та гіпотонії шлунково-кишкового тракту, які розвиваються в результаті ацидозу чи алкалозу рубця, травматичного ретикуліту або ретикулоперитоніту, закупорення книжки, кетозу, патології печінки, післяродової гіпокальціємії, порушення обміну речовин, ураження вагуса, абортів чи родів, які перебігають із сильними потугами, коли у тварини заворот матки і корову перекидають, щоб її розкрутити. Встановлено, що зміщення сичуга може передаватися спадково.
Хвороба, зазвичай, розвивається протягом чотирьох тижнів після розтелення корів і значно рідше — за три тижні до нього. Частіше хворіють високопродуктивні корови молочних порід і, як свідчать деякі наукові джерела, ті, — яким понад п’ять років. Крім того, наші спостереження показали, що ця патологія частіше буває у корів першої та другої лактацій.
Пояснити розвиток зміщення сичуга вліво можна виникненням атонії чи гіпотонії шлунково-кишкового каналу, що спричинює зброджування кормових мас та призводить до посилення газоутворення. Ці процеси особливо небезпечні в сичузі, тому що виділення газів із нього найбільш утруднене, а газоутворення відбувається швидко. Атонічна стінка сичуга розтягується газами, що сприяє ще більшому зміщенню його вліво й він займає положення від нижньої ділянки живота до голодної ямки, відтіснивши рубець медіально від лівої черевної стінки. Таке легке його зміщення відбувається через те, що сичуг має довгі зв’язки. Порушення травлення та евакуації вмісту шлунково-кишковим каналом спричиняє загнивання корму та утворення великої кількості токсичних продуктів.
Симптоми й діагностика
У хворих корів немає характерних для цього захворювання клінічних ознак. У них зменшується молочна продуктивність, пригнічується загальний стан, фіксують виснаження. Видимі слизові оболонки блідо-рожевого кольору, рідко жовтяничні; температура тіла перебуває в межах фізіологічної норми й лише в деяких тварин підвищується. Частота пульсу істотно не змінюється, хоча іноді може прискорюватись або уповільнюватися. Брадикардія пояснюється рефлекторним подразненням вагуса. Інколи у тварин буває тахікардія та задишка, що обумовлено тиском збільшеного в розмірах сичуга на діафрагму. У хворих тварин спостерігається зниження апетиту, тривалості жуйки, гіпо- чи атонія передшлунків. Калові маси сформовані, іноді темного кольору.
Основним діагностичним заходом є одночасна аускультація з перкусією. Головку фонендоскопа прикладають до тіла тварини в ділянці двох-трьох останніх міжреберних проміжків з лівого боку.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Зміщення сичуга: діагностика та способи лікування

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок