Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Стратегія вирощування і використання української пшениці в ринкових умовах

Стратегія вирощування і використання української пшениці в ринкових умовах

Назва:
Стратегія вирощування і використання української пшениці в ринкових умовах
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,99 KB
Завантажень:
133
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Стратегія вирощування і використання української пшениці в ринкових умовах


Сортова політика у ринкових умовах
У доринковий період головним показником щодо внесення нового сорту до Державного рєстру дозволених для вирощування в Україні сортів пшениці був рівень його врожайності. При цьому в реєстрі були сорти сильної, цінної і кормової пшениць. З 2003 року цю групу сортів доповнено сортами надсильної пшениці. Першим став сорт Селекційно-генетичного інституту — Панна. Очікувана поява його стала поштовхом для широкого розгортання в інституті нового для України напряму — селекції надсильних сортів пшениці, основною метою якої є, з одного боку, підвищення конкурентоспроможності української пшениці на світовому ринкові, а з другого — забезпечення власних потреб України у зерні справді високої якості, у тому числі й у регіонах, що їх до цього часу вважали зонами, непридатними для вирощування високоякісного зерна. Чотири роки випробування сорту Панна і подібних до неї (Селянка, Куяльник та Ніконія) засвідчують, що вся Україна придатна для вирощування зерна, що за якістю воно, поза всяким сумнівом, може бути кращим, аніж зерно ярої пшениці Канади чи Казахстану. У цій статті наводяться результати спільного досліду Селекційно генетичного інституту та Інституту випробування сортів 2002 року за програмою дослідженнь “Надсильна пшениця України” (таблиця). Досліди проводили на семи сортодослідних станціях Інституту випробування сортів. Вивчали чотири сорти (Альбатрос одеський, Панна, Селянка і частково Ніконія). Вплив азотних добрив вивчали на п’яти основних варіантах, а саме: N0, N50, N100, N150 і N200 (у діючій речовині). Аміачну селітру вносили розкидним способом по поверхні посівів восени після припинення рослинами активної вегетації. На деяких станціях дози у 100, 150 і 200 кг азоту вносили дробно у два або три прийоми (пізньої осени, ранньої весни та пізньої весни), але суттєвої різниці у врожайності зерна та його якості при цьому не виявлено. Середня врожайність зерна по всіх варіантах досліду і по всіх сортах на Біляївській, Мукачівській, Андрушківській, Славутській, Полтавській, Верхівській і Луганській сортодослідних станціях становила 56, 48, 63, 47, 37, 59 і 50 ц/га, відповідно. У цій статті розглядаються тільки сорти Альбатрос одеський і Панна як найбільш контрастні за врожайністю та якістю зерна. З таблиці видно, що врожай зерна на контролі в середньому по досліду становить 45,2 ц/га. При внесенні 200 кг азоту він збільшується на 7,9 ц і досягає 53,1 ц/га. При внесенні традиційної для нас дози N50 збільшення врожайності теж суттєве і становить 4,7 ц/га. Урожайність широковідомого і найбільш поширеного в Україні сорту Альбатрос одеський достовірно вища за врожайність сорту Панна на 3,7 ц/га. За вмістом білка на контролі у п’яти випадках сформувалося зерно шостого і п’ятого, у чотирьох — четвертого, у трьох — третього і у двох — другого класів. У середньому на контролі в обох сортів за цим показником зерно відповідає вимогам найтиповішого для України четвертого класу з вмістом білка 11–11,9%. Найнижчий вміст білка на Біляївській, Мукачівській і в сорту Альбатрос одеський — на Андрушківській станціях. На Славутській станції на контролі сформувалося зерно третього, а на Полтавській — другого класу. При внесені 50, 100, 150 і 200 кг азоту вміст білка в середньому підвищується у сорту Альбатрос одеський на 0,7%, 1,5%, 2,6% і 2,7%, а в сорту Панна — на 0,9%, 1,7%, 2,5% і на 3,3%, відповідно. При цьому для отримання зерна першого класу з вмістом білка не менш як 14% на Полтавській станції по обох сортах і на Старобільській станції по сорту Панна достатньо було провести традиційне підживлення 50 кг азоту. На Андрушківській і Верхівській станціях по сорту Панна слід було внести по 100 кг азоту, на Хмельницькій — по сорту Панна, а на Старобільській — по сорту Альбатрос одеський для досягнення цього доза азоту мала становити 150 кг.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Стратегія вирощування і використання української пшениці в ринкових умовах

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок