Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Технологія ущільненого вирощування сої з кукурудзою на силос

Технологія ущільненого вирощування сої з кукурудзою на силос

Назва:
Технологія ущільненого вирощування сої з кукурудзою на силос
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,03 KB
Завантажень:
244
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Технологія ущільненого вирощування сої з кукурудзою на силос


Для підвищення продуктивності кормового гектара важливе значення мають спільні посіви кукурудзи з бобовими культурами, які забезпечують одержання високоякісних кормів, збалансованих за протеїном. Урожай зеленої маси при цьому не знижується, а поживні якості значно зростають: вміст в 1 к.о. перетравного протеїну збільшується до 102–109 грамів.
В умовах західного Лісостепу соя — один з найкращих компонентів для спільного посіву з кукурудзою на силос і зелений корм, що дає змогу збільшувати збір протеїну з гектара на 35–40% і більше. Такі посіви мають ще й велике агротехнічне значення, бо є добрим попередником для озимих і ярих зернових колосових культур, виконують грунтозахисну функцію і збагачують грунт біомасою, завдяки чому мікробіологічна та ферментативна активність грунту значно зростає.
Пропоновану технологію було апробовано Хмельницькою державною сільськогосподарською дослідною станцією, Подільською державною аграрно-технічною академією, Буковинським інститутом АПВ та Тернопільською державною сільськогосподарською дослідною станцією. В умовах сірих лісових та чорноземних опідзолених грунтів західного Лісостепу протягом 1989–2003 років було одержано такі результати: урожайність зеленої маси сумішки становила 650-680 ц/га; вміст сирого протеїну в зеленій масі зріс на 14,8–21,0%; ферментативна активність та мікробіоценоз грунту підвищився у 1,5 раза.
Соя та кукурудза є культурами короткого дня і пізнього строку сівби. За одночасної сівби з кукурудзою сходи обох культур з’являються дружно, у них збігаються також періоди сповільненого та інтенсивного росту надземних і підземних органів, що ставить їх у порівняно однакові умови використання життєво необхідних факторів зовнішнього середовища.
Зниження температури верхніх шарів грунту в ущільнених посівах поліпшує умови мікробіологічної діяльності. Це особливо важливо для рослин, на корінні яких є бульбочки. Фіксація вільного азоту бульбочковими бактеріями значною мірою залежить від температурного режиму. Найінтенсивніше вона відбувається за температури грунту 22...25°С.
Кукурудза характеризується доволі високою посухостійкістю і нерівномірним використанням вологи протягом вегетації. Її витрати на проростання насіння становлять лише 40–45% сухої маси. Споживання води помітно посилюється до утворення 7–8 листків і в подальшому.
Рослини сої формують меншу масу, тому менше витрачають грунтової вологи. Наприклад, якщо одна рослина кукурудзи може за добу споживати понад 3 кг води, то сої до цвітіння — 100–150 г, а в період наливання зерна — 300–400 г. Отож, при ущільненій культурі кукурудзи з соєю основними споживачами вологи є рослини злакового компоненту. Аналогічне становище спостерігається і щодо засвоєння поживних речовин.
У західному Лісостепу, де величина врожаю залежить, головним чином, від ступеня забезпеченості рослин водою, дуже важливо зменшити непродуктивне випаровування вологи. Ущільнені посіви кукурудзи з однорічними зернобобовими культурами, мають більш досконалу з цього погляду структуру, ніж чисті посіви кукурудзи. Бобові, розташовуючись переважно в нижчій половині травостою, створюють більш потужний листковий апарат у приземному 20–150-сантиметровому шарі повітря, що знижує його конвенцію, а, отже, зменшує переміщення пароподібної вологи. У результаті вода, що випаровується грунтом і листками, тут зберігається краще. Тому ущільнені посіви за практично однакових витрат води утворюють на 3–5 ц/га сухої речовини більше, ніж чисті посіви кукурудзи.
Рослини кукурудзи і бобових культур висувають неоднакові вимоги до елементів живлення, мають різну засвоювальну здатність кореневої системи, основна маса якої розміщується в різних шарах грунту, що дає змогу повніше використовувати грунтову родючість. У них не збігаються в часі й критичні періоди водоспоживання, що за настання нетривалого (навіть дуже недостатнього) вологозабезпечення рослин дає змогу одному з компонентів легко витримувати вплив цього несприятливого фактора й давати щедрий урожай.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Технологія ущільненого вирощування сої з кукурудзою на силос

Схожі роботи:


BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок