Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Західний травневий хрущ в Центральному Лісостепу України

Західний травневий хрущ в Центральному Лісостепу України

Назва:
Західний травневий хрущ в Центральному Лісостепу України
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,70 KB
Завантажень:
420
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Західний травневий хрущ в Центральному Лісостепу України


Значної шкоди в лісових та плодових розсадниках, садах та ягідниках лісостепової зони України завдають жуки з родини платівковусих (східний травневий, західний травневий, червневий, волохатий хрущі і кравчик, або головач).
Найбільш шкодочинним серед цих видів є західний травневий хрущ (близько 93% всього видового складу платівковусих), який шкодить у стадії личинок та імаго. Особливо великих збитків завдають личинки, що підгризають корені лісових і плодово-ягідних насаджень, спричинюють загибель і значне зрідження вегетуючих рослин, сприяють ураженню їх кореневим раком, значно знижують вихід садивного матеріалу. Останніми десятиріччями спостерігалося значне збільшення шкодочинності хруща, і це спричинило необхідність детального вивчення біологічних особливостей його розвитку і розробки нових прийомів проти нього з урахуванням біоценотичних вимог до агроценозу багаторічних насаджень.
У 1992–2002 роках у дослідному господарстві Мліївського інституту садівництва ім. Л. П. Симиренка УААН проводилися дослідження, якими було встановлено, що найчисельнішим і найшкодочиннішим видом в агробіоценозі плодового розсадника є травневий західний хрущ. Цей фітофаг заселяв близько 89% усіх площ сівозміни.
Встановлено, що біологічний розвиток цього виду триває 4 роки.
Відомо, що відповідно до тривалості генерації в тій чи тій місцевості спостерігаються так звані “льотні” роки хруща, які рівномірно повторюються. В інші періоди часу чисельність жуків є незначною. За роки досліджень невисока чисельність імаго хруща спостерігалася в 1993, 1994 і 1996 роках.
Вихід жуків із грунту (початок льоту шкідника) розпочинався в третій декаді квітня або першій декаді травня (1994 p., 1998 р.) за середньодобової температури повітря 8,6°С і вище, середньої вологості повітря 61,4–68,9% і температури грунту на глибині 20 см 7,3°С. У разі промерзання грунту до 80 см (грудень 1993 р., 1977 р.) вихід імаго шкідника затримувався на 8–12 днів, а загибель личинок у грунті становила 42,5–65,8%.
Встановлено, що вихід жуків на поверхню грунту, а також інтенсивність і тривалість льоту особин перебуває в прямій залежності від погодних умов, закрема температурного фактора. Так, за роки спостережень літ імаго шкідника тривав з кінця третьої декади квітня — весь травень — першу декаду червня з помітним ослабленням із середини третьої декади травня. Але за різкого зниження в першій декаді травня 1999 і 2000 років температури повітря до -3,8...-4,2°C і нa поверхні грунту до -1,1...-6,7°С літ особин тривав до кінця другої декади червня. Спостерігалося зниження інтенсивності льоту жуків, самки й самці заривалися в грунт чи сиділи на деревах, заціпенілі від холоду. Встановлено, що у травні 1999 і 2000 років загибель дорослих особин шкідника, відповідно, становила 71,4 і 79,7%, а 75,6 і 84,2% самок на закінчення льоту мали недорозвинені яйця.
Масовий літ хруща тривав 9–12 днів і спостерігався впродовж першої-другої декад травня (1992, 1995,1997, 1998, 2002 pр.) за середньої температури повітря за період льоту 12,0°С і середній відносній вологості 70,8%.
Активний літ жуків проходив увечері після заходу сонця. Вдень жуки сиділи на окремих деревах, особливо в хмарну погоду, зрідка перелітаючи з одного дерева на інше. Спостереження свідчать, що увечері (після 21-ї години) чисельність жуків у полі зору впродовж 10 хв досягала від 43 (1999 p.) і 12 (2002 р.) до 247 (1992 p.) і навіть 318 особин (1997 p.). Під час активного льоту на окремих 10–15-річних деревах сливи, черешні, клену, тополі пересічно нараховувалося від 125 до 345 і навіть до 610 особин на дерево (1997 p.). Взагалі, залежно від ходу температур та додаткового живлення, тривалість льоту особин хруща становила близько 5–6 тижнів. Було зафіксовано літ окремих жуків на початку липня (1998 p.) і навіть 20 липня (1999 p.).
Спарювання розпочиналося одразу після виходу жуків на поверхню грунту і тривало до закінчення льоту імаго.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Західний травневий хрущ в Центральному Лісостепу України

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок