Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Особливості біології розвитку сисних шкідників хмелю та заходи захисту від них

Особливості біології розвитку сисних шкідників хмелю та заходи захисту від них

Назва:
Особливості біології розвитку сисних шкідників хмелю та заходи захисту від них
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,79 KB
Завантажень:
8
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Особливості біології розвитку сисних шкідників хмелю та заходи захисту від них


За період росту й розвитку хмелю проти хмелевої попелиці та павутинного кліща доводиться проводити 4–5 обприскувань інсектоакарицидами. Важливе значення при цьому має ефективність препаратів. Щорічне інтенсивне застосування хімічних препаратів на хмелю призводить до прискорення відбору стійких рас, змушує підвищувати норми витрати препаратів та періодично міняти їх.
Вирощуванням хмелю нині займаються 122 господарства в 9 областях та 32 районах України. На жаль, жодне з них не може виростити високоякісну продукцію без застосування захисних заходів. У період росту й розвитку хміль пошкоджує понад 40 видів шкідників, 10–12 видів яких щороку на 25–30 (а в окремі роки на 40–50%, а то й більше) знижують урожай, погіршують технологічну якість продукції.
Особливо небезпечними є сисні шкідники: хмелева попелиця та павутинний кліщ. Якщо не вжити захисних заходів, урожай повністю загине.
Хмелева попелиця — Phrodon humuli Sehr. Ряд рівнокрилі — Homoptera, Родина попелиць Aphididae.
Хмелева попелиця належить до найнебезпечніших шкідників хмелю. Це дводомний, або мігруючий, вид. Попервах хмелева попелиця живиться соком рослин, на яких зимують яйця й розвиваються перші її покоління. Це рослини з роду Prunus (слива, абрикос, терен, алича). Проміжний “годувальник” — хміль, на якому попелиця живиться і розмножується влітку.
Упродовж вегетаційного періоду хмелева попелиця розвиває на обох рослинах низку циклів поколінь, які різняться одне з одним фізіологічними та морфологічними особливостями.
Зимують яйця хмелевої попелиці на одно-дворічних пагонах, а також на прикореневій порослі сливи, аличі, терну, біля бруньок, у складках кори тощо.
Свіжі відкладені яйця попелиці зелені, але з часом вони стають чорними з блискучою поверхнею, еліпсоїдної форми. Відкладає попелиця 1–2 яєць, а то й по кілька за бруньками та біля них. Протягом зими близько 25–35% відкладених яєць гине від різких коливань температури та інших несприятливих умов. Значну їх кількість скльовують синиці.
Навесні, за температури 8...10°, із яєць, що перезимували, відроджуються темно-зелені личинки попелиці. Вихід личинок здебільшого збігається з періодом розсування лусок на бруньках і дальшим утворенням зеленого конуса. Личинки спочатку живляться на бруньках, а згодом, коли розпускається листя, на нижньому боці листочків слив. Через 13–15 днів, залежно від погоди, вони після чотирьох линьок перетворюються у дорослих живородних самок, яких називають засновницями, або фундаторками, оскільки ці личинки зі своїми нащадками утворюють перші поселення попелиць на прунусових.
Засновниці — близько 2,5 мм завдовжки, безкрилі, яйцеподібної форми. П’ятичленикові вусики та ніжки порівняно короткі. Попелиці, що вийшли з яєць, як і їхні нащадки, — низка дальших поколінь, що розвиватимуться на сливах і хмелю аж до осені — всі винятково самиці, які розмножуються без запліднення, партеногенетично і, до того ж, живородно (тобто не відкладають яєць, а народжують личинок).
Засновниці, за два-три тижні свого життя народжують близько 100 личинок. Вони висмоктують сік із листочків прунусових дерев і через 12–14 днів знову перетворюються на дорослих, що тепер уже є звичайними безкрилими партеногенетичними самками; ті, своєю чергою, починають розмножуватися так само.
Безкрилі партеногенетичні самки (завдовжки 2,4 мм) дещо тонші за фундаторок, мають довші ноги та вусики. На лобних горбиках і перших члениках вусиків є по випнутому вперед зубчику — характерна ознака цього роду попелиць.
Протягом квітня й травня попелиці на прунусових розвивають 2–4 покоління. Внаслідок висмоктування соків листя слив, терну, аличі або абрикоса скручується донизу, пагінці викривлюються і перестають рости. Певна частина личинок попелиць передостаннього покоління на сливах, а в останньому поколінні майже всі личинки розвиваються в німф, які мають зародки крил.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Особливості біології розвитку сисних шкідників хмелю та заходи захисту від них

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок