Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Захист сливи від хвороб та шкідників

Захист сливи від хвороб та шкідників

Назва:
Захист сливи від хвороб та шкідників
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,17 KB
Завантажень:
349
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Захист сливи від хвороб та шкідників


Профілактичні захисні заходи
Виконання зазначених нижче робіт має профілактичну дію, яка проявляється у зменшенні чисельності шкідників та інфекційного запасу збудників хвороб у період вегетації і водночас спрямована на створення сприятливих умов для росту та розвитку рослин і несприятливих для шкідливих організмів. Враховуючи, що за умов помірно теплої зими шкідливі об’єкти добре перезимували, профілактичні заходи проти них є надзвичайно важливими.
За сучасних умов, у різних країнах Європи з розвинутим садівництвом використовують системи інтегрованого захисту рослин, які передбачають не повне знищення всього живого, а науково обгрунтований контроль та управління їхнім розвитком. Для досягнення поставленого завдання в інтегрованих системах застосовують комплекс організаційно-господарських, агротехнічних, механічних, селекційно-генетичних, біологічних, хімічних та інших заходів.
Негативний вплив антропічних і абіотичних чинників на плодові насадження передбачають ще на етапі проектування та підбору ділянки для закладення саду. Вибір ділянки для сливового саду залежить від грунтово-кліматичних зон садівництва. Слива за зимостійкістю поступається лише вишні. Критично відгукується на дефіцит вологи та родючість грунту. За сухої й жаркої погоди, за відсутності поливання плоди дрібнішають і осипаються. Тому для посадки придатні рівнинні понижені та пологі схили (3–8°), де холодне повітря менше затримується. З огляду на високу продуктивність слива потребує родючих грунтів. Залежно від зони, кращими грунтами для неї є сірі та темно-сірі опідзолені (на Поділлі), чорноземи опідзолені та звичайні й глибокі (у Лісостепу та в Північному Степу), чорноземи південні, каштанові (у Південному Степу), дерново-підзолисті супіщані та суглинкові грунти (на Поліссі). Зовсім непридатні для вирощування сливи заболочені та засолені грунти. Залягання підгрунтових вод має бути на глибині не ближче 1,5–2 м, а засолених — не менше 5 м. За реакцією грунтового розчину кращими є нейтральні або близькі до неї (рН 6,5–7) грунти. За рН менше 5 дерева слабо ростуть і плодоносять, більше підмерзають.
Для закладення промислових насаджень сливи не придатні землі після вирощування пасльонових культур. За вирощування саджанців кісточкових порід дотримуються сівозміни, не включаючи в неї пасльонових. Основною вимогою сучасного садівництва є застосування для садіння оздоровленого садивного матеріалу. Для отримання безвірусного матеріалу навесні та восени (до осипання листя) обстежують розсадники та маточно-живцеві сади на виявлення дерев, заражених вірусною (хлоротична кільцева плямистість, некротична кільцева плямистість, шарка) та бактеріальною (бактеріальний некроз або рак кісточкових, бактеріальна дірчаста плямистість, бактеріальний кореневий рак) інфекціями. Виявлені хворі рослини видаляють за межі саду та спалюють. Такі самі заходи проводять з деревами, зараженими грибними патогенами (молочний блиск, вілт). Грунт на місцях видалених дерев дезінфікують хлорним вапном (100 г/м2), розкидаючи його по поверхні грунту, та перекопують. Живці для вічкування заготовляють тільки із здорових рослин, попередньо протестованих на наявність вірусів, саджанці — тільки із незаражених розсадників.
Різкі коливання температури повітря в другій половині зими спричинюють морозно-сонячні опіки. У розвилках і біля основи скелетних гілок кора буріє, відстає, скручуючись доверху. Таку кору видаляють, вирізаючи 2–3 см здорової тканини, та спалюють. Якщо хвору кору залишити, то в ній поселяться збудники хвороб деревини, й рослина поступово всохне. Рану дезінфікують 1%-вим розчином мідного купоросу (10 г на 1л води); після нанесення розчину потрібно, щоб він засвоївся, підсох і тільки потім рану замазують садовим варом або глиною зі свіжим коров’яком (у співвідношенні 1:1). Перед замазуванням рани можна обробити гетероауксином (0,5 г на 10 л води). Великі рани після нанесення замазки обв’язують тканиною або мішковиною, тільки не плівкою.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Захист сливи від хвороб та шкідників

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок