Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Амарант в iнтенсифiкацiї кормовиробництва

Амарант в iнтенсифiкацiї кормовиробництва

Назва:
Амарант в iнтенсифiкацiї кормовиробництва
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,88 KB
Завантажень:
152
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Амарант в iнтенсифiкацiї кормовиробництва


Амарант (щириця) є цiнною кормовою культурою, а зерно характеризується високими харчовими та лiкарськими властивостями. Hезважаючи на високi кормовi, продовольчi та лiкарськi властивостi, культура амаранту в Українi займає незначнi площi у Київськiй, Кiровоградськiй, Миколаївськiй, Днiпропетровськiй та Одеськiй областях. Амарант — одна з найбiльш урожайних кормових культур. Високi врожаї цiєї культури (800–1300 ц/га зеленої маси) одержують У США, Японiї. У господарствах Миронiвського, Богуславського районiв Київської, Гайсинського району Вiнницької областей урожайнiсть амаранту досягла 800–1020 ц/га зеленої маси. Культура амаранту забезпечує високу врожайнiсть не тiльки зеленої маси, а й зерна. Високi врожаї зерна (45–63 ц/га) одержують У Болгарiї, Ефiопiї, ФРH. У зонi Полiсся амарант забезпечує врожай насiння 20–25 ц/га, а на пiвднi України бiльше 40 ц/га. Коефiцiєнт розмноження амаранту через дрiбність насiння та низьку норму висiву (1,5–2 кг/га) високий. Так, одна рослина амаранту забезпечує вiд 300 до 600 тисяч насiнин, що достатньо для висiву на площі 0,1–0,2 га. У США, ФРH, Африцi останнiми роками широко вивчають можливостi вирощування зерна амаранту в промислових масштабах для використання в харчовiй промисловостi та кормовиробництвi. Дослiдники цих країн дiйшли висновку, що амарант повинен стати культурою, альтернативною пшеницi, ячменю, кукурудзі в районах з дефiцитом вологи. Hайбiльш урожайними i поширеними видами в культурi є амарант хвостатий, амарант волотистий i амарант вiниковий. Однорічна високопродуктивна культура амарант вiдзначається цiнними господарсько-бiологiчними властивостями. Hасамперед сильно розвинута коренева система здатна повно використовувати вологу i поживнi речовини з глибоких шарiв грунту, що є дуже важливим в умовах дефiциту вологи. Крiм того, амарант не вибагливий до грунтiв, придатний для вирощування на засолених i кислих їх типах. Рослина середньохолодостiйка, добре переносить лiтнi посушливi перiоди, веснянi та осiннi заморозки. Однiєю з важливих бiологiчних особливостей амаранту є його пластичнiсть, яка проявляється в добрiй пристосованостi до рiзних грунтово-клiматичних умов. Доведено, що введення амаранту в раціон тварин сприяє економному витрачанню дорогих концентрованих кормiв. Для годiвлi тварин амарант використовують у виглядi зеленої маси, зерна, сiнажу, рiзки, кормових гранул, брикетiв, трав’яного борошна. Маса з iншими культурами (злаковими) добре силосується. Родючi землi, тривалий вегетацiйний перiод, достатня кiлькiсть тепла, свiтла, природна водозабезпеченiсть дають змогу в усіх без винутку регiонах України одержувати високi та стабiльнi врожаї надземної маси i зерна цiєї цiнної, економiчно вигiдної кормової культури. Цiннiсть кожної кормової культури визначається в першу чергу вмiстом протеїну та iнших необхiдних поживних речовин. Амарант вiдносять до групи високобiлкових рослин, яку охоче поїдають усi види тварин. Порiвняно з кукурудзою, суданською травою та iншими кормовими культурами зелена маса амаранту позитивно вирiзняється за вмiстом протеїну. В період кормової зрiлостi на абсолютно суху масу вмiст протеїну становив в амаранту 19–20,6, кукурудзи — 10,5–11,9, суданської трави — 12,6–13,8%. За вмiстом протеїну та iнших цiнних речовин амарант не поступається традицiйним, найбiльш поширеним бобовим травам (люцерна, конюшина). У зеленiй масi амаранту в середньому мiститься 2,5–4,5% протеїну, 0,5–1,0 жиру, 2,5–4,6 золи, бiльше 12% безазотистих екстрактивних речовин (БЕР). Hа 100 кг зеленої маси припадає 16,3—19,7 кормових одиниць, на одну кормову одиницю — 137–192 г перетравного протеїну. Дослiдження показали, що зелена маса, силос сприяють пiдвищенню лактацiї у тварин. Силос iз амаранту, зiбраного у фазi цвiтiння, мiстить 3,5–3,8% протеїну, 0,9–1,0% жиру, 4,2–4,3% золи. Hа 100 кг силосу припадає 16,2–18,9 кормових одиниць, 2,4–2,6 кг перетравного протеїну i 149–156 г — на одну кормову одиницю.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Амарант в iнтенсифiкацiї кормовиробництва

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок