Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Агрегація на яблуні та груші садових довгоносиків та захисні заходи проти них

Агрегація на яблуні та груші садових довгоносиків та захисні заходи проти них

Назва:
Агрегація на яблуні та груші садових довгоносиків та захисні заходи проти них
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,97 KB
Завантажень:
306
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Агрегація на яблуні та груші садових довгоносиків та захисні заходи проти них


Останнім часом значно погіршився фітосанітарний стан насаджень плодових культур, спостерігається істотне зниження їх врожайності внаслідок пошкодження шкідниками та ураження хворобами. Втрати продукції від шкідливих організмів становлять 30%, у період спалахів розмноження шкідників (епіфітотій хвороб) вони збільшуються до 60%, а інколи врожай гине повністю.
Кожна агроекологічна зона характеризується певним видовим складом шкідників, збудників грибних і бактеріальних хвороб, життєвий цикл яких пов’язаний із культурними рослинами.
Останнім часом у видовому складі шкідників, у садах Північного Лісостепу, відбулися зміни. Масової шкоди продовжують завдавати яблунева плодожерка та інші види листовійок. Поширилися карантинні шкідники: східна плодожерка, каліфорнійська щитівка, американський білий метелик. Широко розповсюджені садові довгоносики.
Метою нашої роботи було з’ясування біоекологічних особливостей довгоносиків, вивчення особливостей їх агрегації на різних сортах яблуні та груші, розробка регламентів захисних заходів проти них. Дослідження проводили у яблуневих та грушевих насадженнях дослідного господарства “Новосілки” Інституту садівництва УААН (зона Північного Лісостепу). Рік висаджування яблуні — 1996, схема садіння — 5х3 м, підщепа ММ-106. Рік висаджування груші — 1991, схема садіння — 7х5 м, підщепа — сіянці груші. Сортимент яблуні складався із 9, груші із 5 помологічних сортів. Кожен варіант досліду закладали у 5-разовій повторності (дерево — повторність). Жуків струшували з дерев на попередньо розстелену плівку, застосовуючи дерев’яну палицю, обв’язану на верхівці ганчіркою (чотири молоді гілки на одне дерево, по одній з різних боків). Після струшування їх підраховували окремо за видами, визначали середню величину із п’яти дерев. Вивчення ефективності дії нових інсектицидів здійснювали згідно із методичними вказівками, викладеними у книзі “Методики випробування і застосування пестицидів” під редакцією Трибеля С. О., 2001.
За період досліджень у зерняткових садах від розпукування бруньок до кінця цвітіння відмічено чисельне переважання довгоносиків із родини Curculionidae — сірого брунькового довгоносика Sciaphobus squalidus Gyll (яблуня — 80,5–94,3, груша — 0%) і яблуневого квіткоїда Anthonomus pomorum L (яблуня — 0,7–14,2, груша — 96,7%). Інші види, які зустрічалися в цей період, належать до родини трубкокрутів Attelabidae. Вони представлені букаркою Coenorrhinus pauxillus Germ. (яблуня — 0,5–3,3, груша — 3,2–3,8%), червоним глодовим трубкокрутом Coenorrhinus aeguatus L. і продовгуватим листковим довгоносиком — Phyllobius oblongus L., які не справляють відчутного господарського значення.
Сірого брунькового довгоносика відносять до поліфагів. Із наукових джерел відомо, що шкідник належить до лісових мешканців, але нині він розширив свою екологічну нішу і часто зустрічається в насадженнях плодових та ягідних рослин. Пошкоджує всі породи плодових дерев, кущові ягідники, лісові листяні дерева та кущі. В умовах ДГ “Новосілки” мав поширення на яблуні, сливі, абрикосі, смородині, малині, агрусі. Строки початку виходу жуків з місць зимівлі збігаються здебільшого з фенофазою яблуні зелений конус. Масовий їх вихід — з початком розпукування бруньок (табл. 1). Протягом періоду спостережень масова поява брунькоїда проходила за досягнення середньодобової температури 10,7...13,9°С. У жуків недорозвинуті перетинчасті крила, які не дають їм змоги літати. За появи листків і в теплу погоду вони забираються по штамбу в крону, де харчуються молодими листочками, грубо об’їдаючи їх з країв, потім переходять на бутони, виїдаючи в них пелюстки, пиляки та маточку. Через 20–25 днів після виходу самиці відкладають яйця, розміщуючи їх під загнутий край вершини листка. Після відродження личинки не пошкоджують листя, а падають на землю, заглиблюються в грунт.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Агрегація на яблуні та груші садових довгоносиків та захисні заходи проти них

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок