Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Вітчизняному комбайнобудуванню — системний і комплексний підхід

Вітчизняному комбайнобудуванню — системний і комплексний підхід

Назва:
Вітчизняному комбайнобудуванню — системний і комплексний підхід
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,09 KB
Завантажень:
13
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Вітчизняному комбайнобудуванню — системний і комплексний підхід


Величезна кількість дискусій з питань і проблем вітчизняного комбайнобудування проведена і проводиться на сторінках різних видань. На жаль, украй рідко з проблемою виступають фахівці, підкреслюю — фaхівці, що безпосередньо займаються проектуванням, відпрацьовуванням і випробуванням складної зернозбиральної техніки. Примітно й інше. Дискусії, в основному, зводяться до одного: кращий чи гірший вітчизняний зернозбиральний комбайн “Славутич” порівняно з кращими закордонними аналогами фірм “Джон-Дір” і “Клаас”. Як один з керівників проектування комбайна “Славутич” і учасник його відпрацювання й випробувань скажу одразу: комбайни КЗС-9-1 “Славутич” щодо агротехнічних параметрів (продуктивність, якість зібраного зерна, втрати при збиранні) не поступається кращим закордонним машинам, а за окремими параметрами перевершує їх; за показниками надійності “Славутич” поки що відстає від кращих закордонних комбайнів. Усі ми мусимо засвоїти істину, що висока надійність комбайнів — це високі фінансові витрати, насамперед витрати на передові технології виробництва, сучасну експериментально-стендову базу для відпрацювання комбайнів, на підготовку й утримання висококваліфікованих фахівців зі створення і виготовлення цієї техніки. Природно, виникає питання: а чи варто було в Україні реалізовувати програму створення вітчизняного комбайна в скрутних фінансово-економічних умовах? Як учасник розробки Національної програми створення й організації виробництва зернозбиральної техніки в Україні скажу про загальноприйняті і дуже зрозумілі постулати, які стали в 1993 році визначальними в ухваленні рішення про створення національного комбайна. По-перше, держава, що має великі посівні площі і валовий збір зерна (як в Україні) зобов’язана розвивати власне комбайнобудування навіть в умовах перехідної економіки, щоб уникнути економічних, соціальних і політичних утрат. Вражає економічний ефект виробництва комбайнів у загальнодержавному вимірі: виробництво, наприклад, 4 тис. комбайнів “Славутич” у рік дає змогу забезпечити близько 115 тис. робочих місць, а надходження в бюджети різних рівнів і цільові фонди становитимуть до 1,4 млрд грн. Іншими словами, власне національне багатство будь-якої країни породжується у виробничій сфері, і лише та країна вважається економічно розвинутою, у якій на базі високих технологій випускається велика кількість конкурентоспроможної кінцевої продукції. По-друге, масова закупівля в необхідних кількостях комбайнів західних фірм потребує щорічних витрат, еквівалентних вартості більш ніж 40% річного врожаю зерна. Іншими словами, це — прямі наші інвестиції в західне сільгоспмашинобудування, в якому близько 60% вартості продукції — заробітна плата. По-третє, масове поповнення комбайнового парку за рахунок створення спільних підприємств із закордонними фірмами неможливе в принципі при вже сформованому міжнародному поділі праці і використанні західними фірмами тріади “зворотність — терміновість — платність”. Тому тільки державна протекціоністська політика щодо вітчизняного комбайнобудування дасть змогу не втратити, а розвивати наукомісткі виробництва і не допустити перерозподілу прибутку на користь розвинутих економік інших країн. Докладніше зупинюся на питаннях створення, виробництва і господарської експлуатації комбайнів “Славутич”, проблемах і конкретних пропозиціях. Господарська експлуатація комбайна “Славутич” базової моделі КЗС-9-1 в усіх регіонах України підтверджує високі й стабільні агротехнічні та експлуатаційні характеристики машини. Досягаються високі намолоти зернових колосових культур: кукурудзи на зерно, соняшнику, зернобобових та інших. На ранніх зернових культурах середній сезонний намолот становить понад 1500 т на комбайн за низьких втрат зерна і високої його якості, а максимальний намолот — 2500–3000 т зерна. У процесі збільшення обсягів виробництва комбайнів, постійного поліпшення оснащеності заводів, використання сучасної елементної бази й автоматизованого устаткування, залучення до виготовлення комбайнів висококласних фахівців, підвищення контролю якості комплектуючих комбайнів і складальних робіт, удосконалення гарантійного і сервісного обслуговування, а також із залученням до роботи на комбайнах та до обслуговування їх механізаторів високої кваліфікації надійність роботи комбайнів підвищується, що можна бачити з динаміки підвищення напрацювання на відмову комбайнів КЗС-9-1 “Славутич” (рис.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Вітчизняному комбайнобудуванню — системний і комплексний підхід

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок