Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Захист плодових розсадників у Лісостепу України від трубкокрутів і довгоносиків у ранньовесняний період

Захист плодових розсадників у Лісостепу України від трубкокрутів і довгоносиків у ранньовесняний період

Назва:
Захист плодових розсадників у Лісостепу України від трубкокрутів і довгоносиків у ранньовесняний період
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,11 KB
Завантажень:
58
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Захист плодових розсадників у Лісостепу України від трубкокрутів і довгоносиків у ранньовесняний період


Значної шкоди плодовим розсадникам у Лісостепу України завдають шкідливі види родин трубковертів (Attelabidae) і довгоносиків (Curculionidae). Вони пошкоджують не тільки бруньки і пуп’янки, а й листя, кору та коріння рослин, призводячи до зрідження вегетуючих рослин у розсадниках, зниження виходу посадкового матеріалу і навіть повної загибелі саджанців, особливо окулянтів, погіршуючи якість прищепного матеріалу в маточно-живцевих садах і знижуючи вихід насіння в маточно-насінних насадженнях. За роки досліджень (1986—2001) нами було встановлено, що до цієї групи комах належить близько 20 видів, але значною поширеністю і шкідливістю в плодовому розсаднику відзначаються п’ять: букарка, казарка, сірий бруньковий довгоносик (брунькоїд), яблуневий квіткоїд і сірий буряковий довгоносик. Букарка є постійним видом плодового розсадника. Об’єкт шкодочинний в маточно-насінних і маточно-живцевих насадженнях, полях вирощування саджанців і маточнику вегетативно-розмножуваних підщеп. Встановлено, що шкідник зимує в грунті в стадії імаго на глибині 8—10 см. Появу фітофага в кроні дерев спостерігали наприкінці ІІІ декади березня (1986 р., 1989—1990 рр., 1999—2001 рр.), І—ІІ декадах квітня (1987—1988 рр., 1991—1998 рр.), що збіглося з фазою “набрякання бруньок”. Перші особини з’являються за середньодобової температури повітря 6°С, а масове заселення садів, саджанців і підщеп спостерігалося через 7—10 днів за середньодобової температури повітря 8°С, що збіглося з фазою “зеленого конуса” вегетуючих рослин. Спостереження свідчать, що спочатку відбувалося заселення і пошкодження бруньок у маточних насадженнях, а вже через 4—6 днів появу шкідника було відмічено на окулянтах, маточнику вегетативних підщеп, саджанцях 2-го року вирощування, насінних підщепах, які були висаджені восени. Слід відмітити, що при висаджуванні підщеп і саджанців, отриманих шляхом зимового щеплення, у середині—кінці квітня, заселення рослин відбувалося на 2—3-й день і навіть у день висаджування (2000 р.). Обліки свідчать, що на одній бруньці маточного дерева може селитися від одного до п’яти жуків, які проколюють її в багатьох місцях (від 5 до 15 уколів). Бруньки потім буріли й опадали. Схожі пошкодження були в пуп’янків і молодого листя. За даними лабораторних досліджень, відкладання яєць розпочиналося на початку І декади травня (1990 р., 1996 р., 1999—2001 рр.), у ІІ-й декаді травня (1986 р., 1988—1989 рр., 1991—1995 рр., 1997—1998 рр.) і навіть наприкінці ІІІ декади травня (1987 р.). Оптимальна температура для відкладання яєць перебувала в межах 12—16°С. У цьому інтервалі температур самки максимально реалізовували потенційний запас яєць (4—35 шт.), які відкладали в черешок чи середину листків (жилки), у більшості випадків — по одному яйцю. Необхідно враховувати складність ситуації на полях розсадника зерняткових культур, що складається ранньої весни (друга-третя декада квітня). Якщо в шкілці сіянців насіння ще не висіяли або планується, згідно з технологічною картою, проводити цю операцію і реальна загроза пошкоджень сходів шкідниками відсутня, то для різних видів підщепно-садивного матеріалу груші і яблуні з невеликою кількістю листкових бруньок (1—15 шт.) вона цілком можлива. Ми проводили спеціальні лабораторні дослідження з метою визначити шкодочинність букарки в полях розсадника зерняткових культур. Для цього в квіткові горщечки пересаджували по одному сіянцю сорту Антонівка звичайна і ставили в ентомологічні садки, куди підсаджували особини шкідника. Результати досліджень свідчать, що за добу за середньодобової температури повітря 8°С і більше одна особина шкідника може знищити всі вегетативні бруньки на рослині (75% бруньок були пошкоджені одним уколом). За більшої чисельності шкідника за сім годин світлового дня на кожній бруньці налічувалося по 1—2 уколи і більше.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Захист плодових розсадників у Лісостепу України від трубкокрутів і довгоносиків у ранньовесняний період

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок