Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Особливості ранньовесняного підживлення озимої пшениці

Особливості ранньовесняного підживлення озимої пшениці

Назва:
Особливості ранньовесняного підживлення озимої пшениці
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,35 KB
Завантажень:
465
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Особливості ранньовесняного підживлення озимої пшениці


До початку весняно-польових робіт спеціалістам господарств слід провести обстеження площ озимої пшениці, озимого жита, озимого ячменю на предмет їх перезимівлі та визначити стан їх зрідженості. Рекомендується так ремонтувати площі озимої пшениці з відповідною щільністю стеблостою: 220—300 рослин/м2 підлягають підсіву, менше 220 — пересіву. Підсів проводять в основному ярим ячменем. Насіннєві ділянки особливо цінних сортів з густотою в межах 200 рослин/м2 доцільно залишити без підсіву. Підсів і пересів ранніми зерновими культурами доцільно проводити у перші два-три дні польових робіт з нормою висіву, щоб на час дозрівання забезпечити одержання продуктивних стебел не менш як 600—800 шт./м2. На легких і неущільнених грунтах необхідно підсівати дисковими сівалками, на середньоущільнених — дисковими сівалками зі спеціальними пристосуваннями для поглиблення загортання насіння, а на значно ущільнених — сівалками СЗС-2,1 та зі знятими культиваторними лапами. Посівні ділянки слід закоткувати кільчастими котками. Важливим резервом підвищення врожайності та якості зерна озимої пшениці є весняно-літнє підживлення рослин азотними добривами. В Україні лише за рахунок підживлення прогнозної площі озимої пшениці мінеральними добривами можна додатково одержати 1,3—2,0 млн т зерна. Підживлення озимої пшениці навесні азотом у нормі 30 кг/га д.р., за багаторічними даними науково-дослідних установ, забезпечує підвищення врожаю у Степу — на 2–3 ц/га, а в Лісостепу та на Поліссі — на 2–5 ц/га. Ранньої весни вміст азоту у верхніх шарах грунту здебільшого не задовольняє потреб озимої пшениці для активного росту, особливо якщо її вирощують після кукурудзи на силос і стерньових попередників. У цей період рослини відчувають гостру нестачу азоту і добре реагують на його внесення, оскільки він як найрухоміший елемент живлення частково засвоюється рослинами з осені, частково вимивається з верхніх шарів грунту талими водами, а мікробіологічні процеси в цей період внаслідок браку достатньої кількості тепла не проявляють себе. Рослини ж, відновивши вегетацію, активно розвиваються і потребують багато поживних речовин, й особливо азоту. Якщо вони приречені на азотне голодування в період органогенезу — процесу утворення органів, коренева система в них розвивається слабо, і вони закладають менше колоскових горбків. Унаслідок цього, якщо навіть у наступні фази розвитку рослин для них створюються сприятливі умови, врожай буває низьким. Тому весняне азотне підживлення в усіх господарствах є одним з обов’язкових прийомів вирощування пшениці. Зазвичай кожен кілограм діючої речовини азотних добрив, внесений у цей час, оплачується 8–10 кг додаткового врожаю пшениці. Ефективність строків та способів підживлення мінеральними добривами великою мірою залежить від стану посівів, попередників, основного внесення добрив, типу грунту тощо. Слабкі посіви краще підживлювати аміачною селітрою поверхневим способом по мерзло-талому грунту, зокрема на полях з вирівняною поверхнею, де добрива не змиватимуться під час танення снігу. Запізнення з підживленням призводить до зменшення врожаю. У наших дослідах у південно-західному Лісостепу на темно-сірих опідзолених грунтах приріст урожаю (4 ц/га) одержано від внесення азотних добрив у формі аміачної селітри в дозі 30 кг/га д.р. А за підживлення аміачною та кальцієвою селітрою на фоні Р30К30N30 спостерігався найвищий приріст урожаю (5,2—5,0 ц/га). До того ж, на цих варіантах підживлення вміст сирої клейковини в зерні збільшився на 2,5–3,8%, сила борошна — на 4,8 од. а., склоподібність — на 6–9%. Загальна оцінка хліба підвищилася з 4 до 5 балів. Слід пам’ятати, що добре розвинуті, розкущені посіви на удобрених грунтах підживлювати ранньої весни поверхневим способом азотними добривами недоцільно. Азот, внесений рано, посилює весняне кущіння, внаслідок чого посіви ще дужче загущуються, мінеральні добрива і волога використовуються для живлення паразитичних непродуктивних пагонів, що призводить до ослаблення продуктивних стебел рослин.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Особливості ранньовесняного підживлення озимої пшениці

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок