Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Методи виявлення прихованої заселеності збіжжя шкідниками

Методи виявлення прихованої заселеності збіжжя шкідниками

Назва:
Методи виявлення прихованої заселеності збіжжя шкідниками
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,02 KB
Завантажень:
192
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Методи виявлення прихованої заселеності збіжжя шкідниками


Тактика збирання збіжжя передбачає тимчасове або постійне його накопичення на спеціалізованих пунктах, транспорті, елеваторах та зерносховищах. Нагромадження такої кількості біомаси зазвичай не залишається поза увагою шкідників. І марно сподіватися, що саме ваше зерно комахи не вподобають. Ці “друзі” чекають нас на всіх етапах транспортування, очищення, сушіння та зберігання зернової продукції. Тож, щоб не залишитися зовсім без урожаю, ми маємо постійно відстежувати, чи з’явилися вони, чи ні.
Особливу небезпеку становлять комахи, які приховано уражують зерна, тобто перебувають всередині зернини. Таких шкідників можна порівняти з бомбою уповільненої дії: сьогодні господар має зерно, відчуває себе впевнено, планує з огляду на це розвиток свого господарства, а завтра виявляється, що він власник не повноцінного збіжжя, а купи сміття, непридатного навіть для фуражних цілей. Такі втрати особливо болісні не тільки фінансово, а й психологічно, оскільки виробник зневіряється у власних силах. Отже, справа захисту врожаю не така вже й проста в усіх відношеннях, і в запропонованому матеріалі буде наведено основні способи виявлення прихованих шкідників у зерні та інших продуктах хлібних запасів.
Поміж комах, які можуть спричиняти приховану форму ураження зерна, особливо слід виокремити комірного й рисового довгоносиків, зернового точильника та зернову міль. Перші два види повністю розвиваються в зерні. При цьому самиці довгоносиків прогризають у зерні отвір, відкладають яйце й закупорюють його. Самиці зернового точильника й молі відкладають яйця на поверхню зерна, а личинки та гусінь самі “прокладають собі шлях” усередину. Інші шкідники можуть спричиняти несправжньоприховану форму ураження зерна. Це відбувається, коли шкідники використовують порожнини, які утворили в зерні довгоносики, точильники або міль (наприклад, кліщі). Приховану форму ураження дають також шкідники зернобобових — горохова, квасолева та інші зернівки.


Біологічні особливості шкідників
Комірний довгоносик — Sitophilus granaries L. — дуже поширений. Довжина тіла жуків — від 3,5 до 4 мм. Тіло вузьке, циліндричне, блискуче. Забарвлення молодих жуків коричневе, старих — майже чорне. Жуки не мають задніх крил і не можуть літати. Самиця комірного довгоносика вигризає в зерні заглибину й відкладає туди яйце. (Протягом життя самиця здатна відкласти приблизно 250 яєць). Для уникнення шкідливого впливу довкілля на яйце отвір у зерні затягує слизом, який твердіє, утворюючи характерну пробку. Через кілька днів з яйця виповзає безнога, біла з чорною головою личинка, яка відразу вгризається всередину зерна, де й розвивається. В зернині личинка й заляльковується. Відродившись, молоді жуки спершу живляться борошнистими залишками всередині зерна, а потім прогризають його оболонку й виходять назовні. Жуки комірного довгоносика уникають освітлених місць, а за механічного подразнення ціпеніють, що ускладнює їхнє візуальне виявлення. Для розвитку виду сприятливою є температура 20…28°С (тобто якраз той діапазон, що характерний для сховищ і буртів зерна), а відносна вологість повітря — 75–100 відсотків.
У південних районах в умовах зерносховищ комірний довгоносик протягом року дає дві-три генерації, у центральних — одну-дві. За температури повітря від 18 до 24°С і за вологості зерна 12,5% розвиток однієї генерації триває 40–60 днів. За температури 5…10°С жуки припиняють живитися, за подальшого зниження температури до 3° ціпеніють, а до 0°С — гинуть. Отже, потужна вентиляція, особливо восени-взимку, може згубно вплинути на цього небезпечного шкідника.
Рисовий довгоносик — Sitophilus oryzae L. — теж дуже поширений. Має матову поверхню тіла з чотирма рудими плямами на надкрилах, груди в округлих ямках. Може літати. Протягом року дає чотири-п’ять поколінь (на Півдні — сім-вісім). Довгоносик пошкоджує більшість зернопродуктів та продуктів переробки (крупи й навіть сухофрукти).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Методи виявлення прихованої заселеності збіжжя шкідниками

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок