Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Роль біотехнологій у рослинництві для світової системи продовольчого забезпечення

Роль біотехнологій у рослинництві для світової системи продовольчого забезпечення

Назва:
Роль біотехнологій у рослинництві для світової системи продовольчого забезпечення
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,11 KB
Завантажень:
467
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Роль біотехнологій у рослинництві для світової системи продовольчого забезпечення


Протягом останніх 10 тисяч років людство використовувало рослини, які давала йому природа, і модифікувало їх за допомогою селекції, щоб одержати бажані характеристики, такі як поліпшені смакові якості, підвищена врожайність чи стійкість до хвороб. Результатом цієї діяльності стало те, що рослини, які ми споживаємо сьогодні, навряд чи впізнали б наші далекі предки. Вчені вважають, що біотехнологія прийде на допомогу традиційній селекції, оскільки має набагато потужніший потенціал, що забезпечить такі переваги, як висока врожайність, поліпшені смакові якості та інтенсивне впровадження екологічно чистих методів господарювання. Біотехнологічні методики вже стали у нагоді медицині. Практично весь інсулін, яким сьогодні лікують діабет, одержують за допомогою біотехнології та генної інженерії. Це стосується і багатьох препаратів, які призначають при злоякісних новоутвореннях і серцевих захворюваннях.
Розвиток біотехнології у рослинництві
Кукурудза походить з Мексики. Її предок — трава теосінте — має невеликі репродуктивні структури, які мало нагадують ті качани, які ми сьогодні бачимо на полицях крамниць усього світу. Помідор і картопля — теж родом з Південної Америки: перший нагадував невеличку ягоду завбільшки з вишню, а друга — вузлуваті кореневища з високим вмістом цілого спектра речовин з родини глікоалкалоїдів, гірких на смак і токсичних для людини.
Задоволення смаків і вимог споживачів або набуття цими та сотнями інших культур бажаних властивостей (наприклад, високої врожайності, стійкості до шкідників і хвороб або здатності витримувати посуху та інші негативні впливи навколишнього середовища) шляхом селекційного відбору, здійсненого нашими предками, привело до зміни їхніх розмірів, кольору та хімічного складу. Змінилися не лише зовнішній вигляд і хімічний склад цих рослин. Унаслідок людської міграції та торгівлі вони розповсюдилися по всій Земній кулі. Наприклад, огірки, які вперше стали відомі в Європі, нині вирощують на кожному континенті, де живуть люди. Коли сьогоднішній покупець у будь-якому куточку світу потрапляє на базар, він бачить у дії сучасну глобальну систему продовольчого забезпечення, коли харчові продукти, вироблені в різних регіонах планети, щодня постачаються на локальні ринки.
Тепер ми знаємо, що наші давні предки модифікували генетичний профіль рослин, переносячи генетичний матеріал від однієї рослини до іншої. Проте основні закони спадковості були відкриті лише у 1800-х роках, коли австрійський ченець Грегор Мендель провів свої досліди з садовим горохом. До початку 1900-х років селекційна робота велася традиційним методом, подібним до того, що його практикував Мендель. Він грунтувався на штучному схрещуванні, коли пилок рослини одного виду переносили на квітку іншого статевосумісного виду. Метою було виокремлення бажаних рис однієї рослини і прищеплювання їх іншій. Проте часто потрібні характеристики або були відсутні у статевосумісних рослин, або не існували у жодного з відомих видів. Це змусило селекціонерів шукати нові шляхи перенесення бажаних генів.
У 1930-х роках селекціонери рослин розробили кілька методик, які дали їм змогу одержувати гібриди двох батьківських рослин, які у звичайних умовах не могли давати життєздатного потомства. Одна з таких методик, яка одержала назву “виходжування зародка”, передбачала особливий догляд за ембріоном рослини в лабораторних умовах задля забезпечення його виживання на ранніх стадіях розвитку.
У 1950-х роках в арсеналі селекціонерів з’явився метод, який давав можливість створювати варіації генетичної структури рослинного організму в перебігу так званої “мутаційної селекції”. Мутації у генетичному коді рослин постійно відбуваються у природних умовах через вплив таких факторів, як сонячне випромінювання. Вони мають випадковий характер і можуть приводити до появи нових корисних властивостей. Мутаційна селекція грунтується на такому ж випадковому процесі зміни генетичного коду.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Роль біотехнологій у рослинництві для світової системи продовольчого забезпечення

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок