Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Захисні заходи проти церкоспорозу цукрових буряків

Захисні заходи проти церкоспорозу цукрових буряків

Назва:
Захисні заходи проти церкоспорозу цукрових буряків
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,46 KB
Завантажень:
400
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Захисні заходи проти церкоспорозу цукрових буряків


Церкоспорозна плямистість листя — широко розповсюджена хвороба буряків майже на всій території Європи і в деяких частинах Африки, Азії, Північної та Південної Америки. Вона особливо небезпечна в областях із теплим і вологим літом. В Україні церкоспороз поширений в усіх зонах бурякосіяння.
Церкоспорозна плямистість листя — широко розповсюджена хвороба буряків майже на всій території Європи і в деяких частинах Африки, Азії, Північної та Південної Америки. Вона особливо небезпечна в областях із теплим і вологим літом. В Україні церкоспороз поширений в усіх зонах бурякосіяння.
Збудник церкоспорозу та його біологічні особливості
Церкоспороз є найнебезпечнішою хворобою цукрових буряків. Його спалахи щороку призводять до зниження цукристості коренеплодів. Хворобу спричиняє гриб Cercospora beticola Sacc., якому не властива сувора спеціалізація, тому, крім буряків, гриб уражує близько 40 видів рослин, які належать до 26 родів, у тому числі щирицю, лободу, осот, мальву, подорожник, берізку, щавель і кульбабу, а серед сільськогосподарських культур — люцерну, горох, картоплю, сою тощо. Збудника церкоспорозу — гриб C. beticola — можна охарактеризувати як надзвичайно небезпечний патогенний організм, якому властива висока агресивність до більшості сортів і гібридів цукрових буряків.
Ознаки церкоспорозу виявляються на доволі розвинутому листі буряків у вигляді округлих світло-бурих плям, переважно 2–3 мм у діаметрі, з червонуватою або бурою облямівкою. На старому листі, що відмирає, плями бувають дуже великі — до 0,5–1 см у діаметрі, — а облямівка неясна, розпливчаста, світло-бурого кольору. На молодшому листі плями дуже малі, іноді менші, ніж 1 мм у діаметрі, з чорною облямівкою. Восени такі плями проявляються у вигляді чорних крапок.
Найхарактернішою ознакою церкоспорозних плям є сірувато-білий оксамитовий наліт на них з обох боків листка (рис. 2). Цей наліт утворений спорами гриба, які з’являються за вологої теплої погоди або після рясної роси. За цією ознакою церкоспороз завжди можна вирізнити з-поміж інших плямистостей листя буряків — зональної та бактеріальної.
Джерелом інфекції є заражені листкові рештки листя, в яких спори гриба можуть зберігатися в грунті до трьох-чотирьох років. Після зимівлі на органічних залишках гриб починає розвиватися з утворенням конідій: інфекційного матеріалу для першого циклу зараження. З допомогою крапель дощу, вітру та комах конідії (спори) потрапляють на поверхню листків. Гіфи гриба, які проростають із конідії, проникають у рослину через продихи листка. Після цього грибниця розвивається серед клітин паренхіми листка протягом одного-двох тижнів улітку, а восени — 30–40 та більше днів. Молода грибниця незабарвлена, тонка; вона спочатку розростається поміж клітинами паренхіми, а потім утворює щільні клубки під епідермісом листка, з яких виростають назовні конідієносці й на яких розвиваються конідії, що ініціюють нові цикли інфекції.
Після проникнення в рослину C. beticola виділяє неспецифічний пігмент-токсин — церкоспорин, що є основним чинником агресивності цього гриба. Пігмент набуває токсичних властивостей лише за умов освітлення; встановлено залежність між інтенсивністю освітлення і активністю токсину. Церкоспорин класифікують як фотосенсибілізуючий токсин, що активується видимою частиною спектра світла та продукує активні форми кисню, токсичні для живих клітин.
На сьогодні встановлено значну мінливість збудника церкоспорозу. З допомогою сучасних біохімічних і молекулярно-генетичних методів ми вивчили колекцію з 32 ізолятів збудника церкоспорозу, відібраних із різних грунтово-кліматичних зон бурякосіяння України. Встановлено, що ці ізоляти проявляють значну мінливість за географічним походженням, фізіологічними та біохімічними властивостями, вірулентністю, ознаками в культурі та їхньою толерантністю до дії фунгіцидів.
Дослідження ізолятів C. beticola із застосуванням методу штучної інокуляції дало змогу виявити між ними достовірні відмінності за їхньою агресивністю.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Захисні заходи проти церкоспорозу цукрових буряків

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок