Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Племінна справа у вівчарстві України

Племінна справа у вівчарстві України

Назва:
Племінна справа у вівчарстві України
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,48 KB
Завантажень:
78
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Племінна справа у вівчарстві України


Культурне вівчарство почало розвиватися в VI тисячолітті до нашої ери, понад 8 тис. років тому. Вівці й кози були одними з перших видів одомашнених тварин. Предками свійських овець є муфлон, архар та аргалі, які й нині зустрічаються в дикому вигляді. Поступово вівці, що в дикому стані були лише предметом споживання, перетворилися на засоби виробництва.
З цього моменту започатковується племінна справа як засіб покращання продуктивних якостей тварин.
Створення тонкорунного вівчарства з білим кольором вовни було розпочато багато століть тому. Батьківщиною сучасних мериносів вважається Іспанія. Близько тисячі років вона зберігала за собою монопольне право розводити овець і отримувала величезні мита від продажу тонкої вовни.
У середині ХVIІІ сторіччя заборону вивозити мериносів з Іспанії було відмінено, й тонкорунне вівчарство стало швидко розвиватися по всій Європі, особливо в Німеччині.
В Україні склалися чотири основні напрями вівчарства: тонкорунне, напівтонкорунне, грубововнове та напівгрубововнове.
Від тонкорунних овець одержують однорідну вовну, з якої виготовляють найкращі тонкі тканини, баранину й хутрові овечі шкури. В Україні цей напрям представлено двома породами: асканійською та прекос.
Напівтонкорунне характеризується виробництвом напівтонкої однорідної вовни й молодої баранини. Напівтонка вовна така ж цінна, як і тонка: з неї виготовляють трикотаж, напівтонкі та деякі технічні сукна. Цей напрям представлено такими породами: цигайська, чорноголова, ромни-марш і кросбреди.
Від грубововнових овець отримують грубу неоднорідну вовну, баранину, смушки, овечі шкури, молоко. В цьому напрямі виділяють такі групи тварин: шубні, смушково-молочні, м’ясо-сальні, м’ясо-вовно-молочні, м’ясо-вовнові. В Україні представлена одна група овець цього напряму: смушково-молочна (сокольська та каракульська породи).
Напівгрубововновий напрям характеризується універсальністю отриманої продукції (вовна, м’ясо, молоко, овечі шкури). До нього належать гірськокарпатські вівці вовно-молочно-смушкового напряму.
За останні роки в Україні створено:
Таврійський внутрішньопородний тип асканійських тонкорунних овець.
Його створено внаслідок тривалої роботи за допомогою чистопородного розведення та широкого використання австралійських мериносових баранів. Генеалогічна структура його — це чотири австралізовані заводські лінії баранів.
Тварини нового типу характеризуються міцною конституцією, мають помірну складчастість шкіри, вирівняну вовну за довжиною й тониною в штапелі, чітку, напівкруглу звивистість, білий та світло-кремовий жиропіт. Вони раціональніше використовують поживні речовини корму в вовноутворенні. За продуктивністю та якістю вовни відповідають світовим стандартам.
Вівцематки мають середню живу масу 56,5–63,3 кг, настриг митої вовни — 3,62–3,96 кг за довжини волокна 9–11 см та виходу чистого волокна 48–52 відсотки.
Баранів-плідників нового внутрішньопородного типу широко використовують для поліпшення племінних та товарних стад асканійської тонкорунної породи, застосування яких збільшує настриг митої вовни на 0,2–0,4 кг з однієї голови.
Вівці асканійської породи є рекордистами у вовновій і м’ясній продуктивності серед мериносів з усіх тонкорунних порід овець світу. Серйозний недолік овець асканійської породи — незадовільна якість жиропоту. За кольором жиропоту вівці різні: зустрічаються тварини з жовтим, темним і коричневим відтінком жиропоту. Крім того, у багатьох овець спостерігається мозаїчність кольору жиропоту по тулубу, а також високе співвідношення жиру й поту: на одну частину жиру припадає 1,5–1,7 частини поту. За такого співвідношення жиропіт має незадовільну захисну якість. Найкращі стада овець цієї породи зосереджено в племзаводах “Красный чабан,” “Асканія -Нова” Херсонської та “Атманай” Запорізької областей.
Харківський внутрішньопорідний тип овець у породі прекос.
Прекос — скороспіла м’ясо-вовнова тонкорунна порода овець.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Племінна справа у вівчарстві України

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок