Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Тонкощі відгодівлі худоби на кислому жомі й силосі

Тонкощі відгодівлі худоби на кислому жомі й силосі

Назва:
Тонкощі відгодівлі худоби на кислому жомі й силосі
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,81 KB
Завантажень:
26
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Тонкощі відгодівлі худоби на кислому жомі й силосі


Одним із важливих шляхів підвищення ефективності продуктивного використання азоту в організмі сільськогосподарських тварин, у тому числі білкового, є науково обґрунтоване співвідношення в раціонах між сумою лужних (Nа+, К+, Са++, Мg++) і сумою кислотних (Сi-, S=, Р=) мінеральних грам-еквівалентів, яке в раціонах жуйних трав, згідно з існуючою нормою, повинне перебувати у межах 1,1–1,4, або (з розрахунку на 1 к. од.) надлишок суми лужних над сумою кислотних мінеральних грам-еквівалентів має бути 0,3-0,4, оскільки за такого їх співвідношення показники кислотно-лужної рівноваги тварин перебувають у межах фізіологічної норми, а азот засвоюється на оптимальному рівні.
Разом з цим, як встановлено нашими дослідженнями, стан кислотно-лужної рівноваги, а отже, й інтенсивність процесів продуктивного засвоєння азоту в організмі тварин, зумовлюється не тільки співвідношенням між сумою лужних і кислотних мінеральних грам-еквівалентів у раціонах, а й значною мірою залежить від вмісту в них органічних кислотних еквівалентів (вільних органічних кислот, не зв’язаних з лужними мінеральними еквівалентами). Так, під час відгодівлі великої рогатої худоби на раціонах з кислим жомом і силосом, особливо в разі тривалого їх згодовування та низької якості, величина рН і концентрація бікарбонатів (лужних резервів) у крові та тканинах організму істотно знижуються. При цьому показники кислотно-лужної рівноваги зміщуються убік ацидозу, і тварини, як правило, перебувають у стані компенсованих його форм, коли за фізіологічно-нормальних значень величини рН концентрація бікарбонатів у тканинах нижча за норму, а інколи — і в стані некомпенсованих його форм, коли в крові і тканинах одночасно знижуються нижче фізіологічної норми як концентрація бікарбонатів, так і величина рН, а засвоєння азоту в організмі тварин при цьому різко погіршується, що негативно впливає на їхню продуктивність. Пояснюється це, з одного боку, зниженням інтенсивності протікання реакцій фіксації азоту в процесах біосинтезу, а з іншого, посиленням процесів дезамінування і дезамідування в тканинах та зростанням вимивання азоту з організму з сечею (насамперед амонійного) на нейтралізацію кислих продуктів обміну, оскільки резерви лужних мінеральних еквівалентів в організмі при цьому знижуються.
Тому одним із ефективних шляхів посилення процесів засвоєння азоту, в тому числі небілкових його форм, в організмі великої рогатої худоби та підвищення її м’ясної продуктивності на раціонах з кислотними властивостями (силосні, жомові, висококонцентратні) є введення до їхнього складу лужних мінеральних еквівалентів, передусім катіону Na+, як одного з найактивніших лужних еквівалентів міжклітинного середовища, вміст якого у рослинних кормах, як правило, недостатній. Досягається це згодовуванням тваринам мінеральних кормових добавок з лужними властивостями, насамперед буферних солей натрію (NaНСО3 — харчова сода та бікарбонат — карбонатний продукт, що є побічним продуктом содового виробництва), а також інших солей і сполук натрію, зокрема, кальцинованої (Nа2СО3) та каустичної (NаОН) соди, які застосовують для лужної обробки грубих кормів з метою підвищення їх перетравності. При використанні вказаних хімічних сполук натрію вміст бікарбонатів (лужних резервів) у крові та тканинах тварин зростає, показники кислотно-лужної рівноваги зміщуються з ацидозного стану в лужний бік, а продуктивне засвоєння азоту раціонів при цьому посилюється. Дуже часто мінеральні кормові добавки з буферними і лужними властивостями згодовують худобі на фоні цих раціонів разом із джерелами небілкового азоту (діамонійфосфат, сечовина) у вигляді мінерально-амонійних препаратів МП-15 і МП-30, що не тільки поповнює дефіцит перетравного протеїну в кормах, а й посилює ефективність продуктивного використання азоту в організмі тварин.
У зв’язку з цим пошук нових шляхів поповнення перетравного протеїну небілковим азотом та посилення ефективності його продуктивного використання під час відгодівлі худоби на дефіцитних за перетравним протеїном та з великим вмістом кислотних (мінеральних і органічних) грам-еквівалентів раціонах (силосні, жомові, висококонцентратні) є актуальним і має велике практичне значення.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Тонкощі відгодівлі худоби на кислому жомі й силосі

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок