Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Кукурудзяно-соєвий силос

Кукурудзяно-соєвий силос

Назва:
Кукурудзяно-соєвий силос
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,04 KB
Завантажень:
110
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат на тему:
Кукурудзяно-соєвий силос


Спільні посіви кукурудзи й сої дають змогу одуржувати силос, поживні властивості якого істотно перевищують звичайний. Досліди підтвердили й економічну ефективність такого корму.
За останні сто років в Україні неодноразово намагалися оволодіти вирощуванням сої. Але відносно невисока її врожайність у виробничих умовах за високого потенціалу сучасних інтенсивних сортів (20–25 ц/га і більше) свідчить про недостатню вивченість біологічних особливостей цієї культури. Середня врожайність зерна сої у виробничих умовах за останні двадцять років зросла з 8,8 ц/га до 11,8 ц/га, тоді як у світі вона вже 1994 року становила 21,8 ц/га.
В Україні проблема сої, швидше за все, зумовлена тим, що сільгоспвиробники мало враховують її природні особливості. Ця культура походить із Південно-Східної Азії, де природні умови характеризуються високими параметрами температури й вологості повітря. До речі, основні посіви сої в США зосереджено в дельтах річок Міссісіпі та Огайо, де ця культура займає 38–47% у структурі фермерських посівів. Регіони посівів сої у Бразилії й Аргентині, як і в США, теж не обділені сонячними днями й високою відносною вологістю повітря в період цвітіння цієї культури, що, мабуть, і є вирішальним під час формування її врожаю. Крим чи Херсонська область України також мають удосталь сонячних днів, але відносна вологість повітря тут часто падає до 30%. Тому цілком можна погодитися з тими, хто вважає, що гідротермічний коефіцієнт є основним стримуючим чинником зростання врожайності сої в Україні. У Південних областях України і в Автономній Республіці Крим за умови застосування зрошення, напевно, можна буде вирощувати достатньо високі й сталі врожаї цієї культури.
В Лісостепу України за врожайності зерна сої 12 ц/га збирають 15 ц к.о. і 2,64 ц/га перетравного протеїну, що еквівалентно 20,7 ц кормопротеїнових одиниць (КПО). Якщо врожайність вегетативної маси сої у фазі повного наливання зерна досягає 180 ц/га (що цілком реально для зони Лісостепу України та інших регіонів), з 1 га збирають 59,6 ц к.о. і 6,44 ц перетравного протеїну, що еквівалентно 62,0 ц КПО. Щоб одержати таку кількість КПО в зерні, треба мати його врожайність утричі вищу, ніж нині, тобто — 36 ц/га .
Заслуговує на увагу досвід Інституту тваринництва УААН із застосування спільних посівів кукурудзи та сої для заготівлі силосу худобі. Тут відпрацьовано норми й спосіб висівання зерна обох культур, визначено їх гібриди та сорти, агротехнічні параметри вирощування спільних посівів цих культур, строки скошування, технологію заготівлі силосу і його використання в раціонах ВРХ.
Застосування в дослідному господарстві “Кутузівка” сої у спільних посівах із кукурудзою дало змогу в 2003–2004 роках підвищити врожайність силосної маси на площі 118 га в середньому з 232 ц/га до 261 ц/га, або на 12,5%, і заготовляти 2,5–3,0 тис. т високоякісного силосу.
Кукурудзяно-соєві силоси, порівняно з кукурудзяними, мають меншу активну кислотність, а за вмістом кислот і їх співвідношенням належать до І класу. В такому силосі, порівняно з кукурудзяним, міститься більше сирого протеїну й жиру в 1,39 раза, а перетравного протеїну — на 56% (табл.), що має велике значення для якісного балансування раціонів корів. А для високопродуктивних корів це має надзвичайно важливе значення, оскільки в разі використання звичайного кукурудзяного силосу виникають великі проблеми під час балансування їхніх раціонів за перетравним протеїном і жиром відповідно до деталізованих норм годівлі.
Ефект від застосування кукурудзяно-соєвого силосу отримують не лише за рахунок кращого забезпечення корів протеїном і жиром, а також і внаслідок наявності у вегетативній масі сої біологічно активних речовин, що позитивно впливають на жирномолочність корів і функцію їх відтворення.
У наших дослідах, проведених в ДГ “Кутузівка” в 2004–2005 роках, за повної заміни кукурудзяного силосу в раціонах корів на кукурудзяно-соєвий, їх середньодобові надої зростали з 22,5 кг до 24,6 кг, або на 9,3%, а жирномолочність корів підвищилася з 3,70% до 3,90%, або в 1,05 раза.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Кукурудзяно-соєвий силос

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок