Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Резистентні сорти: нові підходи до вирощування яблук

Резистентні сорти: нові підходи до вирощування яблук

Назва:
Резистентні сорти: нові підходи до вирощування яблук
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,44 KB
Завантажень:
82
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.3


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Резистентні сорти: нові підходи до вирощування яблук


Хвороби — один із головних чинників недобору врожаїв. На сьогодні через них ми не добираємо понад 20% урожаю яблук. Тож на чому краще зекономити — на хімічному захисті чи на селекції, впроваджуючи нові стійкі сорти.
Однією з найнебезпечніших хвороб яблуні є парша (Venturia inaegualis). Останніми роками ця хвороба поширюється дедалі більше, що пов’язано з низкою причин: створення великих масивів садів; ущільнене розміщення дерев на одиниці площі; різні умови перезимівлі; поява нових шкідливих об’єктів збудників цієї хвороби; неправильне застосування хімічних засобів захисту та добрив; наявність сприятливих для розвитку хвороби кліматичних умов протягом періоду вегетації тощо.
За слабкого розвитку парші (близько 5%) вона не завдає значної шкоди ні деревам, ні плодам. Якщо ж розвиток захворювання перевищує 5%, особливо в травні-червні, можливе інтенсивне опадання квіток і зав’язі. У зараженого листя пригнічується фотосинтезуюча діяльність, зростає транспірація, що призводить до різкого збільшення потреби яблуні в грунтовій волозі. Порушення водного режиму спричиняє опадання листя, іноді плодів, пригнічується закладання генеративних бруньок. Плоди, уражені паршею, втрачають свій товарний вигляд, погіршуються їхня якість та лежкість під час зберігання. У таких дерев різко знижується зимостійкість.
Яблука уражені паршею
Традиційний метод захисту яблуні від парші — 10–12 обприскувань фунгіцидами протягом вегетаційного періоду. Однак останнім часом особливу увагу почали приділяти сортам, що є імунними, або високостійкими, проти парші та низки інших хвороб. Вони здатні давати стабільні врожаї високої якості за мінімального застосування хімічних засобів захисту рослин.
Вирощування сортів, стійких проти хвороб, у комплексі з інтегрованою системою захисту дає змогу знизити затрати на фунгіциди майже на 70% і при цьому отримувати відносно чисту продукцію без шкоди для навколишнього середовища.
За досвідом — до Європи...
Для ознайомлення з високопродуктивними сортами, стійкими проти цілої низки хвороб, та сучасними підходами до їх вирощування Вінницький Фруктовий Проект IFC організував виробникам плодово-ягідної продукції навчальну поїздку країнами Західної Європи. Вони відвідали Дрезденський дослідний інститут селекції плодових культур, де виведено низку імунних сортів, а також деякі господарства в Німеччині, Угорщині та Польщі. Закордонний досвід надав можливість виробникам фруктів одержати відповіді на такі питання:
- чи є стійкість сорту проти грибних хвороб єдиною підставою для його вирощування?
- чи мають попит на ринку яблука імунних до парші сортів тільки тому, що вони імунні?
Німецькі дослідники зазначили, що наразі стійкість сорту ще не є аргументом для купівлі чи продажу яблук. Вирощування сорту тоді має сенс, коли він дає високі й сталі врожаї плодів доброї якості.
У Німеччині, на дослідній станції Дрезден-Пілніц, селекціонери Хайнц Муравські, Кріст Фішер та Манфред Фішер за останні роки вивели понад 20 нових сортів яблуні, стійких проти низки хвороб (у т. ч., парші, борошнистої роси, бактеріального опіку плодових, бактеріального раку) і шкідників (зокрема, червоний павутинний кліщ); з високою зимостійкістю та морозостійкістю. Метою цієї роботи була спеціалізована селекційна програма поєднання джерел стійкості проти захворювань із високою врожайністю, якістю та стабільністю цих показників протягом усього періоду використання саду. Селекцію імунних сортів здійснювали за двома напрямами: виведення сортів десертного призначення й на переробку. Найкращі сорти цієї групи проявляють комплексну стійкість проти парші (Venturia inaequalis), борошнистої роси (Podosphaera leucotricha), бактеріального опіку (Erwinia amylovora), бактеріального раку (Pseudomonas syringae), червоного павутинного кліща (Panonychus ulmi); вони зимостійкі та стійкі до весняних заморозків.
Для досягнення комплексної стійкості використовували різні джерела резистентності (гени Vf, Vr, Vm, VA) , різні батьківські форми з різним рівнем стійкості проти парші, борошнистої роси та бактеріального опіку.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Резистентні сорти: нові підходи до вирощування яблук

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок