Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Сильфія пронизанолиста — краща кормова культура

Сильфія пронизанолиста — краща кормова культура

Назва:
Сильфія пронизанолиста — краща кормова культура
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,45 KB
Завантажень:
200
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат на тему:
Сильфія пронизанолиста — краща кормова культура


Сильфія — перспективна багаторічна кормова культура, яка у природних умовах росте в американських преріях і в Канаді. В Європу її завезли у ХVІІІ столітті як декоративну рослину. У ботанічних садах Чернівецького та Львівського університетів сильфія росте понад 60 років.
Про досвід вирощувнні цієї культури розповідає голова департаменту сільського господарства ВГО “Братство бджолярів України” Сергій Федоренко:—
У нашому господарстві сильфія вегетує без пересівання, не знижуючи врожаю біомаси, 21 рік. Урожай зеленої маси — 100–120 т/га і більше. За екологічною пластичністю сильфія найкраща з-поміж усіх рослин. —
Як використовують сильфію? —
Продуктивний потенціал сильфії дуже високий. З кожного гектара вона дає протягом 15–25 років у середньому по 700–1000 ц і більше зеленої маси, яку добре поїдають багато видів тварин (корови, свині, кролі, вівці, кози, нутрії та ін.) Її використовують переважно для виготовлення силосу й вітамінного борошна, що є цінним кормом для великої рогатої худоби й овець. Сильфія може дати з одиниці площі набагато більше кормових одиниць, аніж традиційна кормово-силосна культура — кукурудза.
Крім кормових переваг, сильфія має чудові медоносні властивості й може бути використана як перспективний пізньолітній медонос та пилконос. Медопродуктивність, починаючи з другого року вегетації, досягає 145 кг/га. Значно вища медопродуктивність у рослин старшого віку, а також розмножених кореневищами.
Завдяки порівняно низькому вмісту клітковини й значному — каротину, із зеленої маси сильфії можна виготовляти високоякісне трав’яне борошно для свиней і птиці. Водночас через великостебловість рослин та високий вміст вологи (85%) в них під час скошування сильфії потрібне обов’язкове прив’ялення маси для виробництва вітамінного борошна. Цей захід на 10–15% зменшує витрати палива й підвищує продуктивність агрегатів. Досить високий вміст цукру (14—20%) обумовлює нормальний процес силосування зеленої маси. Силосування у фазі бутонізації забезпечує корм доброї якості. Зокрема, після 40-добового зберігання він має темно-зелене забарвлення, оцтово-кислий запах, чітко виявлену структуру маси. Силосування сильфії в суміші з кукурудзою і суданською травою поліпшило співвідношення органічних кислот у кормі на користь збільшення вмісту молочної кислоти. Після 17-місячного зберігання такий силос має характерну структуру маси, приємний запах і темно-зелене забарвлення. Загальна частка органічних кислот у ньому становить 1,92%, у тому числі молочної — 1,17% за відсутності масляної кислоти. Такий силос охоче поїдають тварини. —
У яких грунотово-кліматичних умовах сильфія росте краще?—
Загальновизнана екологічна пластичність сильфії пояснюється її пристосованістю до зовнішніх чинників. Вона забезпечує високі врожаї на різних грунтах і, все ж, сповільнює розвиток, жовтіє на заливних, кислих, у разі близького стояння грунтових вод. Світлолюбна, не любить затінювання, в перший рік потребує захисту від бур’янів. Досить посухостійка. Але за оптимального зволоження врожай біомаси й насіння підвищується. Стійка до впливу несприятливих температурних умов. У Лісостепу України на нових молодих і старовікових плантаціях не спостерігалося зрідження травостою за найнижчих температур узимку і найвищих улітку.
Вивчення сильфії в умовах Південно-Східного Степу України за тривалої відсутності атмосферних опадів і високих температур липня-серпня показало значно вищу стійкість культури порівняно з силосною кукурудзою: урожай сильфії був у 2,5–3 рази вищий. Рекордну врожайність одержали в Киргизькому НДІ землеробства на зрошенні: 238,9 т/га — і без зрошення — на Кіцманській сортоділянці Чернівецької області: 143 т/гектар.
У зонах із недостатньою кількістю опадів у літній період, коли вигорають степові пасовища, а сіяних трав мало, сильфія може стати страховою культурою.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Сильфія пронизанолиста — краща кормова культура

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок