Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Практичні аспекти вирощування ремонтних телиць голштинської породи

Практичні аспекти вирощування ремонтних телиць голштинської породи

Назва:
Практичні аспекти вирощування ремонтних телиць голштинської породи
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,13 KB
Завантажень:
444
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Практичні аспекти вирощування ремонтних телиць голштинської породи


Вирощування ремонтних телиць молочних порід вважається важливим елементом системи розведення та технології виробництва молока. Незважаючи на значну увагу вчених до цієї проблеми, питання інтенсивності росту й розвитку, успадкування господарсько корисних ознак, особливостей годівлі та утримання в різні вікові періоди й пошуку шляхів зниження витрат на ремонт стада ще й досі лишаються актуальними.
Якісний ремонт стада — важлива передумова підвищення темпів генетичного потенціалу молочної продуктивності корів. Інтенсивність росту телиць, які призначені для ремонту стада, має забезпечити максимальну молочну продуктивність тварин, впливати на економічну ефективність молочних ферм і в цілому обмежити вартість їх вирощування. Встановлено, що жива маса тварин, яка не відповідає стандарту вагового та лінійного росту, після їх отелення призводить до зниження молочної продуктивності та подовжує час настання запліднення після першого отелення.
У США прийняті такі основні параметри використання корів голштинської породи: вищий добовий надій повновікової корови — 40, корови-первістки — 34 кг; стійкість лактації після вищого добового надою — 90–93%; вміст жиру в молоці — 3,6–3,9%; вміст білка в молоці — 3,1–3,3%; відношення білок : жир — 85–90; тривалість сухостійного періоду — 50–60 днів; число дійних корів у стаді — 85–88%; тривалість міжотільного інтервалу — 12,5–13,0 міс.; вибракування корів упродовж року: всього 25–30%, із них понад 10% — через низьку продуктивність.
Голштинські ремонтні телиці мають телитися у віці 22–24 міс., тоді ж їх уводять і в молочне стадо. У цьому віці тварини повинні мати оптимальні показники масового і лінійного росту, які забезпечать повноцінну лактацію, високу молочну продуктивність та нормальний перебіг отелення.
Вивчення 6 тисяч телиць у 148 стадах засвідчило додатковий зв’язок між живою масою тварин перед отеленням та надоєм за першу лактацію + 0,34, надоєм і висотою в холці + 0,41 і зворотний — між надоєм і віком першого отелення — 0,22.
Доведено, що жива маса за першого отелення має більший вплив на продуктивність, ніж вік тварини.
Внаслідок оцінки 305 тисяч телиць за живою масою і стандартизації їх за віком, встановлено, що найвищу молочну продуктивність мали корови-первістки, середня маса яких під час отелення сягала 620 кг і коливалася в межах від 590 до 635 кг.
У дослідженнях Р.С. Hoffman et. al. (1997), J.F.Keown and R.W.Everett (1986) встановлено, що в стадах, у яких розводять голштинську породу і мають надої понад 10 тисяч кг молока на корову, ремонтні тварини набрали до отелення в середньому по 616 кг живої маси, з коливаннями від 580 до 635 кг. Не рекомендують утримувати корів-первісток, які після отелення мають масу, меншу за 540 кг, оскільки такі тварини не забезпечують найповнішу реалізацію потенціалу продуктивності.
Автори дослідів вважають, що для одержання високої продуктивності велике значення мають показники живої маси не тільки перед отеленням, а й після. На зміни живої маси корів після отелення впливають такі чинники, як розмір споживання сухої речовини кормів, величина надою, втрати, пов’язані з негативним енергетичним балансом. Показники живої маси тварин голштинської породи до і після отелення свідчать, що середня маса перед отеленням (0–7 днів) становила 621 кг, а після (0–14 днів) — 559 кг. За даними різних авторів, пересічна втрата живої маси корів після отелення, порівняно з масою їх перед отеленням, становила 9,9%, а на 30–45-й день після отелення — 16,1%.
Успадковуваність живої маси корів за першого отелення, порівняно з іншими селекційними ознаками, досить висока (h2 = 0,23 — 0,37).
Проте вважають, що використання живої маси як єдиного критерію для визначення оптимального розміру голштинських телиць — недостатньо.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Практичні аспекти вирощування ремонтних телиць голштинської породи

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок