Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Де житимуть наші нащадки?

Де житимуть наші нащадки?

Назва:
Де житимуть наші нащадки?
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,30 KB
Завантажень:
54
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Де житимуть наші нащадки?


Події в аграрному секторі змінюються з калейдоскопічною швидкістю в протилежному напрямі до офіційної мети реформування аграрного сектору економіки. По-іншому й не може бути, адже й досі немає хоч якоїсь стратегії розвитку АПК в правильному її розумінні. В основному, під стратегією АПК усі розуміють (і розробляють її) перспективу виробництва сільськогосподарської продукції та потребу сільськогосподарських виробників у дотаціях. Проте немає відповіді на запитання: як же люди житимуть у селах, якою діяльністю займатимуться, де джерела їхніх доходів тощо. І чи може поки що нижча ефективність сільськогосподарського виробництва, порівняно з країнами ЄС, бути чинником залучення іноземних інвесторів і створення автоматизованого виробництва, за якого сільське населення виявляється зайвим у цьому суспільстві.
Події в аграрному секторі змінюються з калейдоскопічною швидкістю в протилежному напрямі до офіційної мети реформування аграрного сектору економіки. По-іншому й не може бути, адже й досі немає хоч якоїсь стратегії розвитку АПК в правильному її розумінні. В основному, під стратегією АПК усі розуміють (і розробляють її) перспективу виробництва сільськогосподарської продукції та потребу сільськогосподарських виробників у дотаціях. Проте немає відповіді на запитання: як же люди житимуть у селах, якою діяльністю займатимуться, де джерела їхніх доходів тощо. І чи може поки що нижча ефективність сільськогосподарського виробництва, порівняно з країнами ЄС, бути чинником залучення іноземних інвесторів і створення автоматизованого виробництва, за якого сільське населення виявляється зайвим у цьому суспільстві.
На жаль, сумними є як сама стратегія, так і результати реформування. Наслідки реформи АПК є протилежними для селян, якщо порівнювати з тими, що райдужно малювали на перспективу. Бідкалися про селян і виділили всім по земельній частці (паю), але забули підказати, як же організувати ефективне виробництво на дрібних наділах землі в оточенні високорозвинутих в аграрному відношенні країн. Думали про соціальну справедливість, про “економіку із соціальним обличчям”, а одержали протилежні результати: маємо латифундії по 50–300 тис. га ріллі й майже 100-відсоткий рівень безробіття. Більше того, за приблизними даними Держкомзему, бізнесові структури вже скупили корпоративні права на управління успішно функціонуючими підприємствами з площею ріллі понад 20% від загальної.
Проте картина смутку від результату реформування не буде достатньо яскраво виражена, якщо не сказати про тенденції до втрати земельних ресурсів унаслідок їхнього продажу іноземцям. Про це нагадують нам СМІ як України, так і Росії. Мова йде про катастрофічну втрату найдорожчого — земельних ресурсів — як простору не тільки для виробництва сільськогосподарської продукції, а й місця проживання майбутніх поколінь. Майбутнє України опинилося під великою загрозою.
Ось як про це пише Ігор Турневич (“Китайці скуповують українські землі” //Коментарі, № 18, 16.05.2008): “Спеціальна державна програма, розроблена міністерством сільського господарства КНР, заохочує китайські компанії скуповувати чи орендувати землі за кордоном. Інтерес являє собою будь-яка держава, що має вільні орні землі. Ініціатива Пекіна пояснюється величезною диспропорцією в кількості орних земель і фермерів. Китай володіє 9% світових земель сільськогосподарського призначення, а кількість зайнятих становить 40% загальної кількості селян планети”.
А втім, незважаючи на розмах, Китай не є першопрохідником у галузі “офшорного” землеробства в Україні. Лівія вже не перший рік веде переговори з Україною про оренду майже 100 тис. га українських земель (замість щорічного імпорту близько 1 млн тонн тільки пшениці), а в обмін вона пропонує участь у будівельних і газових контрактах. У цілому, жодна країна не має перешкод для скуповування українських земель. Більше того, виходячи з нинішніх світових реалій, цей процес, мабуть, стає просто незворотним. Тим більше, що держава не тільки не хоче перешкоджати цьому процесу, а й не бажає перевести його в більш-менш цивілізоване русло.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Де житимуть наші нащадки?

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок