Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Особливості удобрення хмелю

Особливості удобрення хмелю

Назва:
Особливості удобрення хмелю
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,61 KB
Завантажень:
247
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Особливості удобрення хмелю


Хміль — важлива технічна культура, сировину якої використовують для виробництва пива, а також у хімічній, парфумерній і харчовій промисловості. Завдяки масивній кореневій системі і її високій вбирній здатності, рослини хмелю ефективно засвоюють елементи живлення з органічних і мінеральних добрив, а також важкорозчинних сполук грунту. Метою наших досліджень був пошук альтернативних джерел поповнення грунту органічною речовиною й елементами живлення, підвищення продуктивності рослин хмелю в умовах різкого зниження обсягів внесення органічних і мінеральних добрив та практичного припинення робіт із відтворення родючості й охорони грунтів.
Встановлено, що одним із вагомих важелів у підвищенні й охороні родючості грунтів легкого гранулометричного складу, створенні в грунті сприятливих умов для росту й розвитку рослин хмелю є вапнування кислих грунтів. За поєднання внесення органічних і мінеральних добрив, у тому числі й засобів хімічної меліорації грунту, яка розрахована на тривалий (3–4 роки) період, регулюється реакція грунтового розчину, яка визначає умови мінерального живлення, ефективність дії добрив на різноманітні фізико-хімічні процеси та посилення життєдіяльності мікрофлори в грунті.
На продуктивних хмільниках із підвищеною кислотністю грунтового розчину, відповідно до технологічного проекту вирощування хмелю, восени на глибокогумусних грунтах перед оранкою міжрядь, внесенням органічних і мінеральних добрив, підгортанням гребенів на зиму проводять вапнування грунтів за повною нормою (у перерахунку на CaCO3). Норми вапна на грунтах різного гранулометричного складу і з різною величиною кислотності грунтового розчину встановлюють із розрахунку, щоб рН довести до 6,5.
Для вапнування кислих грунтів використовують вапнякові добрива із залученням відходів виробництва, в яких є кальцій, та місцевих покладів і мінералів. Це м’яка крейда, що містить 90–100% вуглекислого кальцію, молотий (20–25%) вапняк, зернисті фосфати, мергелі, торфо-туфи, калімагнезія, глауканіт.
З осені, після вапнування грунтів, міжряддя розорюють плугом-культиватором марки ПКХ-3 з одночасним унесенням гноєрозкидачем (смугою по гребеню) половинної норми органічних добрив — гною або торфо-гнойових компостів.
Норми органічних добрив вносять згідно з агрохімпаспортами з урахуванням вмісту гумусу. Разом із органічними добривами на грунтах легкого гранулометричного складу локально в борозну вносять повною нормою фосфорні й калійні добрива з подальшою культивацією міжрядь.
Дози мінеральних добрив потрібно коригувати з урахуванням наявності рухомих форм елементів живлення в кореневмісному шарі грунту. У разі одночасного внесення мінеральних добрив із органічними нормифосфору зменшують на ту кількість, яка міститься в органічній речовині.
Норми калійних добрив визначають з урахуванням кислотності грунтового розчину: якщо вона вища рН 6,5, то норму добрив збільшують на 20–25%.
Для рослин хмелю кращими формами мінеральних добрив є аміачна селітра, сечовина, карбамід, сірчанокислий амоній, аміачна вода, водний аміак, гранульований суперфосфат, калімагнезія, калімагнезієвий концентрат, а також усі види змішаних, складних, рідких і комбінованих туків.
Дерново-підзолисті грунти Полісся характеризуються високим коефіцієнтом фільтрації і вимиванням інфільтраційними водами елементів живлення з кореневмісного шару грунту. Тому нітратні та нітратно-аміачні форми азотних добрив треба вносити навесні. Фосфорні й калійні можна вносити як восени, так і навесні під культивацію міжрядь; урожайність хмелю й агрохімічні показники грунту при цьому не змінюються.
Для підвищення родючості легких дерново-підзолистих грунтів способом їх поповнення органічною речовиною й елементами живлення до оптимального рівня рано навесні, після зачищення хмелеплантації від рослинних решток і поточного ремонту шпалери, проводять розорювання рядів хмелю на глибину не менше 15–20 см і ширину гребеня до 25 см. На дно борозни, утвореної під час розорювання гребенів, перед обрізуванням кореневищ, відповідно до агрохімпаспортів, вносять органічні добрива (гній, гноївка, складні торфо-компости) з обов’язковим додаванням до них аміачної води чи мінерального азоту.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Особливості удобрення хмелю

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок