Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Проблеми механізованого виробництва рису

Проблеми механізованого виробництва рису

Назва:
Проблеми механізованого виробництва рису
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,25 KB
Завантажень:
127
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Проблеми механізованого виробництва рису


Рис — вологолюбна культура, тому в нашій країні без зрошення його не вирощують. Витрата води на зрошення посівів рису сягає 20–30 тис. м3/га. Використання такої доволі великої кількості води не пов’язано з її витратою на транспірацію. Транспіраційний коефіцієнт рису майже такий самий, як і у пшениці, й становить близько 500 одиниць.
Проблеми механізованої технології вирощування рису нерозривно пов’язані з використанням зрошувальних систем, які будують для створення на полях регульованого водного шару та рівномірного розподілу води на них. Такі зрошувальні системи дають можливість повністю механізувати вирощування рису та культур, що входять у рисову сівозміну.
У рисосійних господарствах України основою інженерної рисової зрошувальної системи є поливні карти, які поділено на окремі чеки, відгороджені невеликими водоутримуючими земляними валами. Карти мають прямокутну форму, розміщують їх у напрямку основного схилу місцевості. Площа карти перебуває в межах 15–30 га за довжини гонів 1000–1500 і ширини 150–300 м. Межами карти служать зрошувальні та скидні канали, які проходять паралельно довшим її сторонам.
Поливну карту на чеки ділять валки. Поздовжні валки чеків ідуть паралельно з довшими сторонами карти. Площа чека — від 2 до 4 га, і залежить вона здебільшого від вирівняності рельєфу місцевості. Невеликі розміри чеків є однією із вад такої системи, бо через короткі гони зменшується коефіцієнт робочих ходів, знижується продуктивність агрегатів і, як наслідок, зростають витрати коштів на виробництво продукції.
Обов’язковою умовою успішного вирощування рису є ретельне планування рельєфу грунту. Сучасна техніка дає змогу планувати відхилення рівня грунту в чеках не вище 5 см, що створює перепад рівня води не більше 10 см. Така точність у плануванні сприяє утворенню рівномірного шару води та одержанню високих урожаїв. Висота шару води в чеках становить 10–15 см.
Колекторно-скидна мережа є складовою рисової зрошувальної системи. З її допомогою можна регулювати водний режим поля, відводити надлишки води з чеків для просушування їх перед збиранням урожаю.
Водоспуски застосовують для подавання води із зрошувача до чека і від чека на скидання. Іригаційну рисову систему устатковують потрібними регулюючими спорудами, а саме: шлюзами-регуляторами, перепадами, дюкерами, підпірними спорудами, аварійними скидами. Від злагодженості роботи цих споруд залежить правильне забезпечення водою окремих карт і зрошувальної системи в цілому.
Мережа доріг — невід’ємна складова рисових зрошувальних систем. Їх пов’язують із мережею зрошувальних і скидних каналів. Система доріг забезпечує зв’язок із полями та раціональне використання загальної системи. Ширина доріг має бути достатньою для безперешкодного проїзду всіх сільськогосподарських машин і агрегатів.
Для росту та розвитку рису велике значення має температурний режим. Насіння рису починає проростати за температури 12...14°С. Для нормального цвітіння й запилення рослин потрібна сонячна погода з температурою не нижче 18°С. Вегетаційний період у ранньостиглих сортів рису триває 100–110, а в пізньостиглих — 130–140 днів.
Запровадження та освоєння рисових сівозмін є основою системи заходів щодо найпродуктивнішого використання зрошуваних земель, підвищення родючості грунту й забезпечення завдяки цьому сталих урожаїв.
До кращих попередників рису належать люцерна, горох та інші бобові культури. Органічні речовини, які залишаються в грунті після цих культур, у разі затоплення без доступу повітря розкладаються, виділяють аміак і впродовж тривалого часу є джерелом азоту. Багаторічними спостереженнями встановлено: що вищий урожай попередньої культури, то вищою буде й урожайність рису.
Рис вибагливий до елементів грунтового живлення. Інтенсивний ріст і розвиток рису можливий лише за наявності в грунті достатньої кількості поживних речовин.
Для правильного визначення норм і доз мінеральних добрив варто знати, яка кількість поживних речовин виноситься з грунту разом із урожаєм.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Проблеми механізованого виробництва рису

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок