Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Особливості захисту кукурудзи від західного кукурудзяного жука — Diabrotica virgifera virgifera Le Conte

Особливості захисту кукурудзи від західного кукурудзяного жука — Diabrotica virgifera virgifera Le Conte

Назва:
Особливості захисту кукурудзи від західного кукурудзяного жука — Diabrotica virgifera virgifera Le Conte
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,43 KB
Завантажень:
16
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Особливості захисту кукурудзи від західного кукурудзяного жука — Diabrotica virgifera virgifera Le Conte


На Європейському континенті серед злакових культур кукурудза посідає чільне місце. Вона належить до тих культур, які успішно можна вирощувати на одній і тій самій площі кілька років поспіль, особливо за використання добрив. Проте беззмінне вирощування кукурудзи сприяє нагромадженню шкідників.
Основним шкідником кукурудзи у США і Канаді вважають західного кукурудзяного жука (Diabrotica virgifera virgifera Le Conte, ЗКЖ). У США щороку він пошкоджує 13,5 млн га і потребує приблизно $1 млрд витрат на захист, тобто, завдає $1 млрд збитку. У 2000 році у США захист від кукурудзяного жука проводили на території площею 606 млн га. В Європі кукурудзяний жук почав завдавати шкоди у другій половині 90-х років, пошкоджуючи кореневу систему, обгризаючи нитки качанів (що призводить до відсутності зерен), а також виїдаючи молоді зерна та паренхіму листків. Поява цього шкідника на території Європи в 1992 році призвела до значних економічних збитків. У 2001 році він поселився і на території Закарпатської області України, а згодом проник у Львівську та Івано-Франківську області.
Найбільшої шкоди кукурудзі завдають личинки ЗКЖ, вони здатні повністю обгризти коріння, внаслідок чого рослина гине, а також призвести до вилягання кукурудзи, рештки якої заважають під час механізованого збирання врожаю.
Мета наших досліджень — з’ясування всіх аспектів боротьби з шкідником кукурудзи D. virgifera в різних регіонах світу.
Найбільшою чисельність і шкодочинність ЗКЖ є за монокультурного вирощування кукурудзи. Спеціальні дослідження щодо впливу сівозмін на обмеження чисельності ЗКЖ були проведені в Угорщині, колишній Югославії та Румунії за єдиною методикою. Дослідні поля були поділені на дві секції. Одну секцію займала кукурудза, а іншу — зернові колосові культури, соняшник, соя і кукурудза у 6-разовій повторності. Попередником в обох секціях була кукурудза. Через два роки ці дві секції поміняли так, що культури сівозмінної секції були повністю замінені на кукурудзу, а секція з кукурудзою стала сівозмінною. Моніторинг імаго ЗКЖ здійснювали пастками Pherocon AM і у грунтових садках, яєць — у зразках грунту, личинок за зразками коренів. За обліку яєць їх виявляли лише на ділянках кукурудзи після кукурудзи в малих кількостях, тому що знаходити яйця в грунті дуже важко, що підтверджується проведеними протягом п’яти років дослідженнями. Личинки ЗКЖ у кукурудзі після всіх кукурудзяних попередників були наявні, але у значно меншій кількості, ніж у кукурудзі після кукурудзи. Найбільше імаго ЗКЖ було відловлено в монокультурі кукурудзи — 67,6 самця на одну пастку Pherocon AM за тиждень. Істотно менше жуків було відловлено в інших культурах: сої — 0,4, у пшениці — 3,7 і соняшнику — 1,8 самця на одну пастку за тиждень.
Дослідження впливу сівозміни на чисельність ЗКЖ у Румунії за різної тривалості монокультури кукурудзи (до п’яти років) засвідчило, що чисельність шкідника була найбільшою на полі кукурудзи 5-річної беззмінної культури: феромонними пастками було відловлено 257,9 імаго на одну пастку, тоді як після 4-річної монокультури кукурудзи в посіві сої було виявлено 20,1 імаго, соняшнику — 14,02 особини, ячменю — лише 5,5 самця на одну пастку. Контрольні обліки розвитку ЗКЖ, що були проведені у садках-інсектаріях, встановлених на полях цих культур, не виявили наявності імаго шкідника у посівах сої, соняшнику та ячменю. Тим часом, у садках на полях монокультури кукурудзи було виявлено пересічно 71,76 імаго ЗКЖ на 1м2. На основі цих даних румунські дослідники вважають, що сівозміна є найефективнішим способом управління чисельністю ЗКЖ.
Дослідження, проведені югославськими вченими на півдні регіону Бачка у 1997 р. за вирощування кукурудзи в монокультурі, виявили імаго ЗКЖ в середньому на 79,5% рослин, а виляглих рослин було 37,8%, тоді як на полях із ротацією культур, відповідно, — 40,5% та 1,8% рослин.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Особливості захисту кукурудзи від західного кукурудзяного жука — Diabrotica virgifera virgifera Le Conte

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок