Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Інтегрований захист груші від шкідників у зоні Північного Лісостепу

Інтегрований захист груші від шкідників у зоні Північного Лісостепу

Назва:
Інтегрований захист груші від шкідників у зоні Північного Лісостепу
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,28 KB
Завантажень:
423
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Інтегрований захист груші від шкідників у зоні Північного Лісостепу


Пропонована увазі читачів стаття написана на основі десятирічних спостережень автора за циклом розвитку та контролем чисельності домінуючих шкідників груші в насадженнях ДГ “Новосілки” Інституту садівництва УААН. Вона містить дані, які дадуть змогу виробникам одержати сучасну інформацію щодо біології фітофагів і захисних заходів проти них.
Основні еколого-економічні групи грушевого агроценозу становлять шкідники, розвиток яких пов’язаний із генеративними та вегетативними утвореннями. Перша група складається з постійних фітофагів (яблунева й грушева плодожерки, грушева медяниця, яблуневий квіткоїд), друга — з випадкових фітофагів (грушева плодова галиця, трубкокрут).
Третя група шкідників представлена видами, які опосередковано впливають на врожай через пошкодження вегетативних органів. Вона складається із сисних комах: попелиці, кокциди, цикади, клопи. Серед сисних шкідників за щільністю популяції і шкідливістю перед веде грушева листоблішка.
У період від розпукування бруньок до кінця цвітіння груші в ентомокомплексі шкідливої фауни за чисельністю переважав довгоносик із родини Curculionidae, яблуневий квіткоїд Anthonomus pomorum L. Інші види жуків, які з’являються в цей період, належать до родини трубкокрутів Attelabidae. Вони представлені букаркою Coenorrhinus pauxillus Germ, червоним глодовим трубкокрутом C. aequatus L., продовгуватим листковим довгоносиком Phyllobius oblongu L. і не мають великого господарського значення.
Яблуневий квіткоїд-олігофаг пошкоджує яблуню й грушу. Виходить з місць зимівлі ще до розпускання бруньок. За температури повітря 6°С жуки починають рухатись, а за 8°С — спарюються. У теплий день за температури 10°С жуки літають і заселяють дерева. Після реактивації вони починають живитися, глибоко проколюючи сплячі бруньки. Згодом жуки проколюють росткові та плодові утворення. З ранок виступає пасока у вигляді крапель, які блищать на сонці. Такий тип пошкоджень має назву “плач бруньок”. За холодної погоди активність жуків знижується: вони сидять у заціпенінні в розгалуженнях гілок або біля кільчаток. Забарвлення тіла імаго зливається з корою дерева, тому виявити їх нелегко. Після виходу з місць зимівлі жуки спочатку заселяють грушу, яка розвивається на 5–7 днів раніше, ніж яблуня. Самиці відкладають яйця у фенофазу оголення бутонів. Оголення бутонів є критичною фенофазою: в цей період відбувається їхнє зараження яйцями шкідника. За даними наукових джерел, шкода, завдана квіткоїдом, буде значною, якщо пошкоджено 70–80% бутонів за нормального цвітіння, а пошкодження до 50% квіток економічно не відчутне. У роки слабкого цвітіння дерев довгоносик завдає істотних збитків. Пошкоджені бутони не розпукуються, пелюстки засихають, стають іржавими та набирають форми ковпачків, в яких розвиваються личинки та лялечки квіткоїда. За рік дає одне покоління.
Букарка пошкоджує листя яблуні, груші, рідко сливи, вишні, абрикоса. Перші жуки після реактивації з’являлися за 7°С, що збігалося з фенофазою яблуні зелений конус. Згідно з науковими даними та нашими дослідженнями, жуки масово заселяють дерева після переходу середньодобової температури за 10°С. Вони живляться спочатку бруньками, потім листям і бутонами, наколюючи їх. У період цвітіння яблуні самки відкладають яйця в черешок із нижнього боку, в місце з’єднання його з листком. Після виплодження з яйця личинка прогризає в черешку та центральній жилці канал, внаслідок чого порушується надходження в листок води та пластичних речовин. Пошкоджене листя буріє, засихає й наприкінці травня — на початку червня настає передчасний листопад. Личинки продовжують свій розвиток в опалому листі. Згодом переходять у грунт, в якому розвиваються лялечки та імаго. За рік розвивається одне покоління. Один із чинників, що впливають на щільність популяції букарки, — вологість повітря. Свідченням цього є суха та спекотна погода вегетаційного періоду впродовж останніх років, коли фіксували вологість повітря нижче 30%.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Інтегрований захист груші від шкідників у зоні Північного Лісостепу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок