Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Ефективна програма розконсервування занедбаних рослинницьких угідь

Ефективна програма розконсервування занедбаних рослинницьких угідь

Назва:
Ефективна програма розконсервування занедбаних рослинницьких угідь
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,30 KB
Завантажень:
168
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Ефективна програма розконсервування занедбаних рослинницьких угідь


Криза 1990-х років призвела до тривалого вилучення значних земельних ресурсів із сільськогосподарського виробництва. На занедбаних ділянках широко розповсюдилися такі багаторічні бур’янисті рослини, як осот рожевий (Cirsium arvense), берізка польова (Convolvulus arvensis), пирій повзучий (Elytrigia repens), молочай гострий (Euphorbia esula) та осот жовтий (Sonchus arvensis).
Кілька років незапланованого перепочинку пішли на користь таким параметрам угідь, як структура грунту, агрегація та вміст органічних речовин. На жаль, спроби поновити використання занедбаних угідь у рамках традиційних, тобто орних рослинницьких технологій, призводять до втрати названих корисних властивостей. Тому доцільнішим шляхом розконсервування таких ділянок є організація їхнього обробітку на засадах безорної технології.
Певну перешкоду впровадженню безорних технологій становить наявність багаторічних бур’янів, які через свою здатність запасати енергію у таких органах, як стебло та коренева система, погано піддаються винищенню. Спроможність нагромаджувати, зберігати та використовувати вуглеводи у довгостроковому процесі розвитку та репродукції надає багаторічним бур’янам конкурентні переваги над однорічними.
Екологічні аспекти боротьби з багаторічними бур’янами
Вуглеводний метаболізм. Ефективна програма боротьби з багаторічними бур’янами має враховувати динаміку біохімічних процесів за участю вуглеводів, що відбуваються в організмі шкідливої рослини протягом сільськогосподарського циклу. Характерною ознакою метаболізму багаторічних бур’янів є активне використання вуглеводних ресурсів кореневої системи для енергетичної підтримки процесу формування весняних паростків (інтервал між пунктами 1 та 2). Після досягнення певного ступеня зрілості рослина переміщує вуглеводні ресурси у зворотному напрямку, тобто від листя до органів резервного нагромадження (інтервал між пунктами 2 та 3). Таке переміщення триває до початку енергоємного етапу, пов’язаного з утворенням насіння (пункт 3). Восени відбувається другий етап розвинення паростків, які знов-таки живляться завдяки нагромадженим ресурсам (інтервал між пунктами 4 та 5). Нарешті, по закінченні формування паростка, починається переміщення вуглеводів від листя до органів резервного нагромадження (інтервал між пунктами 4 та 5). Так утворюється енергетичний резерв, потрібний для виживання взимку та дальшого розвитку рослини навесні (інтервал між пунктами 5 і 6).
Вуглеводи є основою довготривалого виживання багаторічних бур’янистих рослин. Підвищивши запаси вуглеводів протягом чергового сільськогосподарського циклу, вони активніше розвивають кореневу систему і наступного року сильніше уражують ділянку. І навпаки: зменшення вуглеводних запасів з плином часу приводить до загибелі шкодочинних рослин.
Хоча всі багаторічні рослини є подібними за принципом вуглеводного обігу, метаболічні цикли окремих сортів можуть різнитися календарними строками. Наприклад, Elytrigia repens пускає паростки раніше, ніж Convolvulus arvensis або Euphorbia esula, тоді як Cirsium arvense та Sonchus arvensis дещо відстають від інших сортів. Паростки Elytrigia repens починають відкладати вуглеводи взапас, сягнувши 15–20 см заввишки та почавши гілкуватися, тоді як для широколистих бур’янів цей метаболічний етап починається після формування квіткових бруньок і появи перших квітів. Восени резервне відкладення вуглеводів в організмі багаторічного бур’яну починається після виростання стебла або розетки на 15–30 см.
Ефективність застосування гербіцидів залежить від грамотного урахування динаміки вуглеводного обігу. Наприклад, Дикамба, Гліфосат та інші гербіциди системної дії є особливо згубними для бур’янів, якщо їхнє внесення здійснюється протягом резервного нагромадження вуглеводів (інтервали між пунктами 2 та 3, а також 5 і 6). В іншому разі внесені хімікати залишаються у листі та не потрапляють до стебла і кореневої системи.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Ефективна програма розконсервування занедбаних рослинницьких угідь

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок