Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Основні напрями розвитку землеробства в Україні

Основні напрями розвитку землеробства в Україні

Назва:
Основні напрями розвитку землеробства в Україні
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,38 KB
Завантажень:
504
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Основні напрями розвитку землеробства в Україні


Історія розвитку землеробства бере свій початок у далекій глибині століть, відображає хід розвитку культури, продуктивних сил і виробничих відносин суспільства. К. Тімірязєв писав, що в міру накопичення практичного досвіду й наукових знань культура поля завжди йшла поруч із культурою людини. Системи землеробства є результатом тривалого історичного розвитку людства.
Під системою землеробства розуміють форму його ведення, що обумовлюється комплексом агротехнічних, меліоративних та організаційно-господарських заходів, характеризується інтенсивністю використання землі й різними способами відновлення родючості грунту.
Протягом розвитку землеробства за способом використання землі, її продуктивністю та засобами відтворення родючості грунту системи землеробства поділяють на примітивні, екстенсивні, перехідні та інтенсивні. Найбільший вплив на продуктивність ріллі й стан довкілля мають інтенсивні системи землеробства. За цих систем галузь характеризується досягненням продуктивності ріллі, адекватної біокліматичному потенціалу агроландшафтів та їхньому ресурсному забезпеченню. Спостерігається високий ступінь витрат на застосування промислових засобів відтворення родючості грунту та захисту рослин від шкідливих організмів із високою окупністю їх приростами врожаю.
Основою інтенсивних систем землеробства є інтенсивні технології вирощування сільськогосподарських культур. Вирощування зернових, технічних та кормових культур за таких технологій істотно підвищило врожайність і валовий збір зерна, соняшнику, цукрових буряків, кукурудзи тощо. Проте для реалізації біологічного потенціалу вирощуваних культур потрібні високі агрофони та надійний захист рослин від шкідливих організмів: бур’янів, шкідників і хвороб. Як наслідок, зросли витрати ресурсів і енергії, виникла низка екологічних проблем, які пов’язані з підтриманням та розширенням родючості грунтів, забрудненням продукції галузі та довкілля. Внаслідок незбалансованого застосування мінеральних добрив має місце явище агрофізичної деградації грунтів, зниження їхньої потенційної та ефективної родючості. Взаємодія мінеральних добрив із грунтом у разі порушення оптимального співвідношення між кількістю внесених органічних і мінеральних добрив призводить до витіснення з грунтового вбирного комплексу іонів кальцію та інших двовалентних катіонів. У цих умовах відбувається диспергація гумусу, посилена його мінералізація, дегуміфікація грунту. Дослідженнями встановлено, що оптимальне співвідношення між кількістю органічних і мінеральних добрив, внесення яких не спричиняє негативних змін грунтів, становить 15 кг діючої речовини мінеральних туків на одну тонну органічних добрив. Ця величина дістала назву “Індекс екологізації землеробства”. Щоб уникнути зазначених негативних явищ, було розпочато пошук альтернативних систем землеробства. Об’єктивним напрямом такого пошуку стала екологізація галузі, складовими якої є екологічно обгрунтовані елементи системи землеробства. Більшість вчених висловлюють думку про доцільність нормативного підходу до вирішення цього питання. Для побудови систем екологічного землеробства мають діяти загально прийняті закони землеробства, а саме: незамінності й рівнозначності факторів життя; мінімуму, оптимуму й максимуму; сукупної дії та взаємодії факторів життя; повернення поживних речовин у грунт; плодозміни; критичних періодів. Мають діяти і закони, які запропонувала низка вчених:
- закон біотехнологічного пріоритету, який полягає в обгрунтуванні кількісних меж продукційного процесу в конкретних зональних умовах екологічними чинниками: клімат (ФАР), родючість грунту, сортовий потенціал вирощуваних культур;
- закон детермінації реальної продуктивності ріллі екологічним потенціалом конкретного агроландшафту. Цей підхід передбачає наявність інформації про основні екологічні нормативи функціонування конкретного агроландшафту. Такими нормативами є: баланс води, біофільних елементів, гумусу, твердого стоку й дефляції грунту, забруднення агроландшафту пестицидами, фітосанітарний стан грунту тощо;
- закон адекватності розвитку землеробства й тваринництва.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Основні напрями розвитку землеробства в Україні

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок