Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Біометод: досвід Росії й України

Біометод: досвід Росії й України

Назва:
Біометод: досвід Росії й України
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,12 KB
Завантажень:
15
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Біометод: досвід Росії й України


Початківці садівники-аматори навряд чи замислюються над тим, чому шкідники і хвороби накидаються на культурні рослини, які людина пестує в своїх садах і на грядках, у той час коли весь дикий рослинний світ, здоров’ям якого аграрії не опікуються, росте, квітує і розмножується начебто без всякого захисту.
Що означає “начебто”, уточнимо. Захист все ж таки є. Якщо можна так порівнювати, то рослини вберігає “внутрішня служба безпеки”: природне здоров’я, захищене імунітетом. І як це дивно — навколишнє середовище. Старанно бережуть садівники-аматори з допомогою хімії своїх вихованців, як і їхні старші товариші — виробничники. І якщо перші не відають, що творять, то другі і творять, і відають.
Рослини, “посаджені на голку” хімзахисту, вельми уражувані. Вони страждають від шкідників і хвороб відразу ж, коли дія препарату послаблюється, але і від хімобробок також страждають: вони діють на рослину пригнічувально.
“Хімія” відбивається негативно і на рослинному організмові і у віддаленому майбутньому спричинить почате попередніми обробками ослаблення імунітету. Часто можна почути заперечення деяких представників агрономічного корпусу, які зводяться до одного: не буде хімзахисту — не буде й урожаю. Яка цьому є альтернатива?
Нині мало хто із старих спеціалістів згадує, що в карколомному 1991 році Росія застосовувала 30% біопрепаратів (відносно всього обсягу засобів захисту рослин), у той час як у світі застосування біологічних засобів захисту дорівнювало лише одному проценту. Нині в Росії застосування біопрепаратів зменшилось до 0,06%. Директор ФГУ “Краснодарський експериментальний центр біологічного захисту рослин” Віктор Андрійович Ярошенко коментує ситуацію, що склалася: “На полях Кубані склалася доволі неприємна фітосанітарна ситуація, з’являються непередбачувані шкідники і хвороби. Але багато чого можна і спрогнозувати, проте перспективи вимальовуються безрадісні.
Є захворювання рослин, що не піддаються хімпрепаратам. Це, наприклад, кореневі гнилі. Останніми роками вони дуже пригнічують посіви зернових колосових, і, незважаючи на це, біопрепарати, які могли б виправити ситуацію, господарства не застосовують.
Ми проводили аналіз мікрофлори грунтів у Гулькевицькому районі і там не знайшли нічого, крім фузаріумів. Корисна грунтоутворююча мікрофлора нечисленна, а фузаріуми (це рід грибів) хімії не бояться: у більшості випадків вони виживають завдяки здатності пристосовуватися. Ці гриби можуть бути сапрофітами, а можуть живитися живими рослинами. Їхній розвиток нині ніщо не стримує, тому що корисні гриби — антагоністи шкідників пригнічені хімією.
Колосальний збиток нанесло інтенсивне землеробство й грунтоутворюючим мікроорганізмам. Падіння рівня гумусу катастрофічне: втрати — 0,1% на рік. Природним способом ця частка процента накопичується в грунті протягом сотень років”.
Доповнюючи сказане, можна згадати, що гній на полях в низці районів нині не вивозять взагалі через відсутність громадського тваринництва. Солому як спалювали в колгоспах, так спалюють і нині. Минулого року були пожарища на фермерських полях в Темрюцькому районі, де орні землі найбідніші на гумус на Кубані. Неможливо не зіронізувати з цього приводу: прийшов, нарешті, “ефективний власник”, на якого так довго чекали.
Несприятлива ситуація на кубанських чорноземах не лише на мікробіологічному рівні. Назріла проблема і з ентомофауною. Хімічні препарати, не розбираючи, вбивають і шкідливих комах, і корисних: якби було більше корисних — не так дошкуляли б шкідливі. Отже, виходить: як природу не стерилізуй, у боротьбі за виживання найкраще пристосовуються все одно найшкідливіші організми. На підтвердження цьому стає проблема з дротяником. Він тонко реагує на хімічні речовини і під час обробок іде на глибину, де може просидіти до трьох місяців, а потім знову піднімається. Корисні ж комахи, черв’яки — гинуть.
У низці районів поля дуже заселені дротяником. Він страшний не лише для картоплі — може повністю знищити поле цукрових буряків, кукурудзи, соняшнику.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Біометод: досвід Росії й України

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок