Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Повноцінна годівля — основа профілактики внутрішніх хвороб тварин

Повноцінна годівля — основа профілактики внутрішніх хвороб тварин

Назва:
Повноцінна годівля — основа профілактики внутрішніх хвороб тварин
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,30 KB
Завантажень:
230
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Повноцінна годівля — основа профілактики внутрішніх хвороб тварин


Доброго здоров’я, високої продуктивності та хорошої відтворної функції тварин можна досягти, в основному, завдяки їх повноцінній годівлі. Організовуючи повноцінну годівлю сільськогосподарських тварин, слід обов’язково враховувати рівень забезпеченості тварин енергією, усіма поживними та біологічно активними речовинами, їх значення у живленні тварин та співвідношення між собою, оскільки порушення цих вимог, надлишок або нестача цих речовин призводять до появи низки внутрішніх хвороб.
Годівлю сільськогосподарських тварин слід здійснювати відповідно до чинних зоотехнічних норм з урахуванням виду, віку, продуктивності, вгодованості та фізіологічного стану.
У забезпеченні високого рівня обміну поживних речовин і складних процесів, пов’язаних з продуктивністю тварин, важливе місце посідає енергія (65%). Рівень енергетичного живлення визначається з урахуванням витрат енергії на підтримку життя (0,92 к. о., 5,3 МДж ОЕ на 100 кг живої ваги) і на продукцію (0,5 к.од.,2,8 МДж ОЕ на 1кг молока).
Незабезпеченість енергетичним живленням призводить до низького засвоєння поживних речовин корму, кетозів молочних корів, кітних вівцематок, виснаження всього організму з наступними небажаними наслідками.
Для забезпечення тварин енергією до їхніх раціонів вводять високоенергетичні корми з поживністю не нижче 0,6 к.о.(3,45 МДж ОЕ).
Останнім часом проблема протеїнового живлення постає особливо гостро з огляду на нагальну потребу в підвищенні продуктивності тварин і великі зміни в технології годівлі та виробництві кормів. Протеїн став одним із лімітуючих факторів у системі виробництва продукції тваринництва.
Новий підхід у нормуванні протеїнового живлення жуйних тварин грунтується на тому, що в них, так само як і в моногастричних тварин, потреба організму в азоті задовольняється за рахунок амінокислот, що всмоктуються в тонкому відділі кишківника. Загальна потреба в протеїні складається з потреби мікроорганізмів рубця в азоті, яка задовольняється за рахунок фракцій протеїну корму, і потреби тварин в амінокислотах. При цьому слід враховувати розчинність протеїну різних кормів. Потреба у перетравному протеїні в розрахунку на 1 к.о. для ВРХ становить у середньому 90–130; для свиней — 100–145; для овець — 90–100; для робочих коней — 90–100 г.
Нестача протеїну в раціоні або його неповноцінність за амінокислотним складом згубно впливає на відтворну функцію тварин, народжується неповноцінне потомство, знижується резистентність організму, збільшується захворюваність тварин, порушується обмін речовин, знижується продуктивність, погіршується їхній загальний стан.
Рівень ліпідного живлення істотно впливає на ріст і розвиток тварин. Жир кормів є не лише джерелом енергії та матеріалом утворення жиру в тілі тварин, він украй потрібний для нормального всмоктування і транспортування каротину та жиророзчинних вітамінів А, Д, Е, К.
Дефіцит жиру призводить до дерматитів, захворювань печінки та нирок, порушення функції відтворення.
Слід відзначити, що оптимальний вміст жиру в раціоні корів має становити 70% від виділеного з молоком, для молодняку ВРХ — 3–5, для свиней — 2–4, для птиці — 3–8% від маси концентрованих кормів.
Вуглеводи кормів — це не лише джерело енергії, вони беруть участь в утворенні жиру тіла й молока, а також сприяють розмноженню в передшлунках жуйних тварин корисних мікроорганізмів.
Незбалансованість раціону щодо цукру й крохмалю спричинює порушення білково-жирового обміну, що призводить до підвищення рівня кетонових тіл в організмі та розвитку ацидозу.
Щоб запобігти розвиткові ацидозу, слід контролювати співвідношення цукру та цукру + крохмалю. На 1 г перетравного протеїну має припадати 0,8–1,2 г цукру і 2–2,5 г цукру + крохмалю.
Оптимальний рівень клітковини в сухій речовині раціону має становити: для корів — 18–28, молодняку — 16–24, телят — 6–12; для овець — 15–25; для свиней — 4–12; для птиці — 3–6%.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Повноцінна годівля — основа профілактики внутрішніх хвороб тварин

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок