Головна Головна -> Реферати українською -> Технологія виробництва -> Міфи і реалії зернового ринку

Міфи і реалії зернового ринку

Назва:
Міфи і реалії зернового ринку
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,70 KB
Завантажень:
62
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Міфи і реалії зернового ринку


Україна проголосила курс на вступ до ЄС. Здається, доцільно було б подивитися, як регулюють зерновий ринок в ЄС, взяти найкорисніше, а найвитратніше залишити на майбутнє — почекає. Ні, це все занадто просто. Проекти законів, стратегії, концепції, програми... Не збідніла українська земля талантами. Хоча не будемо заглиблюватися в безодню агропромислового комплексу. Поговоримо лише про міфи зернового ринку.
Міф І. Державні зернові інтервенції — панацея
Останнім часом доволі багато говориться про те, що держава створить Аграрний фонд з Аграрною біржею, буде проводити інтервенції, що забезпечить виробникам прийнятні ціни для реалізації зерна, а споживачам — не завищені для купівлі. За теорією, все правильно. Але подивімось на практику на прикладі державної закупівельної кампанії у 2004/2005 МР.
Отже, відповідно до інформації ЗМІ, держава в особі Держрезерву закупила в 2004/2005 МР близько 1 млн т зерна. Державна закупівельна ціна на пшеницю 3 кл. в цьому сезоні була 800 грн/т. Після півроку зберігання ця ціна за рахунок витрат на зберігання (припустимо, 3–4 грн/т місяць) зросла на 21 грн/т. Ці витрати можна “заховати” в статті фінансування підприємств Держрезерву, але суть від цього не змінюється.
Тож розрахункова вартість державної пшениці 3 кл. на поточний момент становить приблизно 821 грн/т. Для того, щоб продати таке зерно, його вартість потрібно дисконтувати майже на 200 грн/т.
Який вихід має держава? Напевно, тримати зерно, розраховуючи на неврожайний рік. І щорічно збільшувати його вартість за рахунок витрат на зберігання ще на 40 грн/т (8 USD/т).
Причому бюджетом на 2005 р. передбачено передати інтервенційне зерно з Держрезерву до Аграрного фонду, на фінансування останнього, а також фінансування заставних і інтервенційних операцій, але немає статті на фінансування зберігання державного зерна. Чи, може, Аграрний фонд попросить Держрезерв зберігати зерно на власних підприємствах безплатно?
Поки що констатуємо факт: індикативні збитки від інтервенційної діяльності в 2004/2005 МР становлять близько 200 грн/т. У перерахунку на 1 млн т зерна загальна сума втрат може становити близько 200 млн грн.
Про заставні закупівлі
Станом на початок березня (за повідомленнями ЗМІ) сільгоспвиробники не викупили 160 тис. т заставленого зерна, з яких 100 тис. т — кукурудза. Мінагрополітики зробило начебто правильний крок: запропонувало продовжити термін викупу заставного зерна. Проте коли такі кроки роблять без урахування кон’юнктури ринку, вони можуть і зашкодити. Адже невикуплене зерно або має погану якість, або втрачає в ціні. Викуповувати його просто не вигідно.
Що можна було зробити на початку весни? Реалізувати кукурудзу на експорт і за рахунок повернення експортного ПДВ вийти практично на ту саму ціну (без ПДВ), за якою закуповувалось це зерно.
Що ж спостерігаємо сьогодні? Закупівельна ціна на кукурудзу була 420 грн/т з ПДВ; півроку зберігання — це ще 20 грн/т: разом 440 грн/т з ПДВ. Можлива ціна реалізації — не вище 330 грн/т з ПДВ. Збитки на кожній тонні — мінімум 110 грн/т. Якщо помножимо на 100 тис. т зерна, матимемо 11 млн грн. А від нового керівництва ДАК будуть вимагати прибутковості у 2005 році.
Ще один наслідок заставної та інтервенційної діяльності у 2004/2005 МР — ціни на зерно в другій половині маркетингового року нижчі, ніж у першій. Особливо це стосується продовольчого зерна. Чи будуть власники зерна після цього вірити запевненням, що не варто поспішати з його реалізацією після збирання врожаю? Особливо, якщо для цього доведеться перекредитовуватись і мати додаткові витрати за відсотками (навіть пільговими).
І це, до речі, ще одна відмінність українського механізму державної цінової підтримки від європейського. У нас більше думають про те, як створити державну Аграрну біржу, а в ЄС просто готові брати у виробників зерно впродовж більшої частини сезону за інтервенційною ціною.
Є ще один аспект, на який нині (свідомо чи несвідомо) заплющують очі: потреба гарантувати наявність зерна.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Міфи і реалії зернового ринку

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок