Головна Головна -> Реферати українською -> Твори -> Яким я бачу майбутнє України

Яким я бачу майбутнє України

Назва:
Яким я бачу майбутнє України
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,14 KB
Завантажень:
211
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.8


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Яким я бачу майбутнє України


Існує така легенда. Роздавав Господь свої ласки. Коли прийшла Україна, залишилася тільки пісня. Віддав Господь Україні пісню, і понесла вона її в народ. Ось чому українська пісня сама прекрасна у світі: вона від Бога. Коли звучить українська пісня, то співає душа народу:
«В піснях – і труд, і даль походу.
І жаль, і успіх, і любов,
І гнів великого народу,
І за народ пролита кров!»
(М.Рильський)
Дійсно, в піснях вкладена вся доля українського народу. Важкою, суворою, трагічною була ця доля. Хіба можливо викреслити з історії нашого народу звірства, руйнування татарських і турецьких ханів? Її віддавали на поталу і Литві, і Польщі, Австрії, московським царям. Але піднімалися мужні, вольнолюбні люди – козаки, щоб врятувати рідну землю від поневолення. Народ не корився. Вся історія українського народу складається з мужньої боротьби за своє національне визволення, становлення державності. Селянсько-козацькі повстання, національно-визвольна боротьба українського народу в 20-30х роках ХVІІ ст., 1648-1657 рр., національно-визвольний рух 1930-1950 р. під приводом С. Бандери – це деякі сторінки цієї багатовікової боротьби.
Які величезні втрати українського народу в двох світових (війнах) і громадських війнах, в трьох голодоморах, репресіях, масових депортаціях. Багато випробувань випало на долю України.
«Україно, Україно!
Серце моє, ненько!
Як згадаю твою долю
Заплаче серденько!»
Здавалося, що скориться, впаде, загине, розчиниться український народ проміж інших. Цього не сталося. Багатовікова історія боротьби за свою національну незалежність закінчилась перемогою українського народу. В ХХ столітті, у 1991 році, звершилися мрії українського народу, сталася знаменна подія: Україна була проголошена самостійною незалежною державою!
В історії українського народу є дві епохальні події, які ніколи не будуть «припорошені сивим попелом забуття». Перша – прийняття християнства, друга – здобуття Україною незалежності. Ми говоримо про надзвичайність цієї події, але, здається, поки ще в повній мірі не осягли її велич.
Проголошення незалежності – це перші кроки нової історії України, а ту майбутню країну, про яку писав Великий Кобзар, треба будувати. Це завдання не тільки держави в цілому, її влади, а кожного громадянина країни. Процвітаюча, могутня Україна – це не дар, який впаде з неба, який ми знайдемо, прокинувшись вранці. Це не подарунок долі, а наша спільна праця у всіх сферах багатогранного життя людей і суспільства.
З чого починається Батьківщина, українська нація? По-перше, треба любити свою землю, країну так, як своє життя; бути патріотом, підіймати дух віри в перемозі, впевненості в світлому дійсному і майбутньому своєї країни, бо «нема на світі України, немає другого Дніпра».
Кожна будівля потребує доброго підмурку і будівельних матеріалів. І вони у нас є. Незалежну Україну треба будувати на тих скарбах, які має український народ, які не дали загинути у важкі часи і які привели до перемоги. Це самобутня українська культура в широкому змісті цього слова: народна творчість, традиції, побут, звичаї, обряди, вірування. Це не матеріальні, а духовні скарби, в яких вагомим пластом накопичилась мудрість, талановитість, могутній український народний дух. З цих джерел повинна розбудовуватися Україна. Без цих скарбів у нас не буде майбутнього, навіть при високому матеріальному достатку кожної людини і по літаку на подвір’ї.
Український народ надзвичайно працьовитий і талановитий. Народна творчість особливо самобутня не тільки в майстерності, в українському національному дусі. Особливо талановитий наш регіон – Прикарпаття, який більше за всіх зміг зберегти традиції, релігійність і ідею національного відродження.
В одній туристській подорожі за обідом в ресторані в м. Софії зустрілися українська і американська групи.
Літня пара почала фотографувати нашого туриста – директора Вінницького університету. Він відсунув тарілку, поклав голову на стіл, закрився руками (боявся провокацій і КДБ).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Яким я бачу майбутнє України

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок