Головна Головна -> Реферати українською -> Твори -> "Українська пiсня - це генiальна поетична бiографiя українського народу" (Олександр Довженко)

"Українська пiсня - це генiальна поетична бiографiя українського народу" (Олександр Довженко)

Назва:
"Українська пiсня - це генiальна поетична бiографiя українського народу" (Олександр Довженко)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,31 KB
Завантажень:
255
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
"Українська пiсня - це генiальна поетична бiографiя українського народу" (Олександр Довженко)   
Без пiснi, що менi оспiвала мати,
   Я навiть дня прожити би не змiг.
  В. Вихрущ /
Горять у вогнi часу храми i фортецi, пергаменти лiтописань, розсипається на порох матерiальна культура, iржавiють i розчиняються у землi знаряддя працi. Але залишаються майже в первозданному виглядi мова i пiсня - незнищеннi скарби, котрi, хоч i забарвленi вiдтiнками епох, пошарпанi вiтрами вiкiв, несуть у собi безсмертну душу народу.
Великий наш народ i великi, прекраснi його духовнi скарби; серед них уже вiки вечiрньою i свiтанковою зiрницею висяює, тривожить, бентежить i радує серце людей народна пiсня, де в одно, як три казковi дороги, зiйшлися нетлiнне слово, глибина душевностi, чарiвнiсть мелодiї.
Скiльки їх, виплеканих талановитим українським народом, вилетiло iз його вуст та й полетiло пiснею через вiки i роки. Пiснi iсторичнi, козацькi та чумацькi, пiснi-веснянки, обжинковi, колисковi, лiричнi, пiснi про кохання. Долю-життя своє переспiвав наш народ у пiснi.
Перелетiмо на крилах пiснi у давно минуле, в отi хмарнi, неспокiйнi часи, коли неволя та недоля ламали крила i життя нашого народу, коли ординцi та яничари на торговицях трьох материкiв продавали дiтей України:    
Зажурилась Україна,
   Що нiгде прожити:
   Гей витоптала орда кiньми
   Маленькiї дiти,
   Ой маленьких витоптала,
   Великих забрала,
   Назад руки постягала,
   Пiд хана погнала.
Лише кiлька рядкiв, а який страшний свiт лихолiття, свiт журби, стогону, навiть через столiття, оповиває нашi душi. Народну мужнiсть i звитягу тих сивих часiв найвиразнiше вiдчуваємо в козацьких пiснях. Хiба ми не захоплюємося силою, вiдвагою, рiшучiстю козака Морозенка? Ординцi живцем вирвали у нього серце, вже мертвий стоїть вiн на Савур-могилi й дивиться на свою Україну. Це пiсня-заповiт вiдданостi рiднiй землi. А думи, а iсторичнi пiснi про боротьбу проти польської шляхти, про нацiонально-визвольну боротьбу. I Кармелюк, i Сiрко, i козак Голота - вони теж героїчна сторiнка українського народу, оспiвана в пiснi. На безкраїх українських степах, на безмiр'ї дикого поля минулих рокiв народилась чумацька пiсня. Бiднiсть, нестатки гнали чумакiв у дорогу. Зрiдка в чумацьких пiснях озиваються мотиви радостi, щасливого кохання, а найбiльше - у них бринить безталання вбогого:    
Гей! Гей! Гей! Та хто горя не знає,
   Та нехай мене спитає, та гей!
   Гей, гей, гей! Та вирiс я в наймах, i неволi,
   Та не знаю нi щастя, нi долi, гей!..
Має пiсня 20 рядкiв, а як у нiй вiдтворено життя! Чуєте, ось бренькнула струна бандури - i полилася некваплива розповiдь про крiпаччину i рекрутчину. Цi пiснi - присуд ганебному крiпосництву i крiпосникам. Через складнощi життя, нестатки, безрадiсть, нещастя наш народ зумiв пронести безмiрну людянiсть, сердечнiсть, любов. Нiжнiстю i любов'ю сповненi колисковi пiснi. Колискова - це пiсня материнсь кої душi, безмежної любовi й ласки, неповторної нiжностi:    
Коли м'який, ласкавий, тихiй вечiр
   Лягає спати у траву шовкову,
   Сон нiжний землю обiйма за плечi -
   Тодi я чую неньки колискову.
Люблять дiти, i я згадую, як любила, коли сон заколисує, слухати ласкаву, нiжну мамину пiсню. I як прикро зараз, часом, але бiльшiсть молодих мам не знають колискових, а спiвають дiтям свої улюбленi пiснi. Але ж такi пiснi не зможуть заронити у дитячi душi зернятка народної пiснi. Ми зобов'язанi терпеливо i мудро причащати дiтей цiлющою росою нашої пiснi, розквiтлої ще раз, почутої заново, щоб кожне слово зазвучало в нiй неповторним акордом. А з якою насолодою ми сприймаємо пiснi про кохання. Скiльки їх - море! Вони ввiбрали у себе всю розмаїтiсть почуттiв, усю таємничiсть i глибину людської душi, але це не тiльки "чистi" пiснi про кохання, про нiжнiсть закоханих сердець, тут ми теж почуємо вiдгомiн iсторiї.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: "Українська пiсня - це генiальна поетична бiографiя українського народу" (Олександр Довженко)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок