Головна Головна -> Реферати українською -> Твори -> Рідна мати моя ти ночей не доспала

Рідна мати моя ти ночей не доспала

Назва:
Рідна мати моя ти ночей не доспала
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,00 KB
Завантажень:
125
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Твір шкільний
Рідна мати моя ти ночей не доспала


У мові всіх народів світу немає слова святішого, ніж «мати». З першої миті життя схиляються над нами обличчя матерів. У тривозі й любові, в замилуванні й надії вдивлюються вони в своїх дітей, сподіваючись і бажаючи щастя синам і дочкам. Усім своїм життям і працею, прикладом і вихованням утверджують у нас кращі риси людскості й добра.
Мама.. У всі віки жінка-мати була охоронницею, берегинею, добрим ангелом домашнього вогнища. ЇЇ мудрість поважали в сім»ї, в розрадах знаходили спокій зранене і зболене синівське серце. І одвічно матері моляться за своїх дітей-плекають світлу надію, високу мрію, живуть їхнім сьогоднішнім і майбутнім щастям, переживають тривоги.
Материнська любов безмежна, вірна, палка. Не перерахувати, скільки разів звучить слово «мати» з невимовною тугою і любов»ю в поезії нашого Кобзаря. Ніхто так пристрасно не захищав жінку, так глибоко не висвітлив її болі, мрії, як зробив це Тарас Шевченко. Він виповів світу страдницьку долю своєї матері і сестер, усіх поневолених українських жінок, оспівав найніжнішими словами їхні святі почуття любові, заглянув у майбутнє і пророче возвістив:
І на оновленій землі,
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі.
Тема матері-одна із наскрізних у поезії Андрія Малишка. Усе найдорожче, найрідніше, найсвятіше пов»язане у нього з образом матері.
Пісня про матір.. Вона приходить до нас тихими вечорами, добросердна і лагідна, хвилююча і щира., материнська любов, ще змалечку навіває нам поетичні образи землі і неба, сонця і рясного суцвіття, вчить нас любові до рідного краю, до людей, до праці., материнською піснею ми вирушаємо в життєві дороги. І стеляться вони вишневими рушниками по нашому життю, стоять на варті всього доброго, людського.
Материнська пісня.. Саме про це йдеться у «пісні про рушник» Андрія Малишка. Скільки почуттів, любові вкладено в цей спів. Перед очима постають до болю близький, милий, найдорожчий у світі образ матері. І зовсім як у дитинстві, відчуваєш тепло її шорских натруджених рук, згадуєш той незабутній день, коли вона вперше поклала в полотняну торбину маленькому босоногому сину-пастушку шматок черствого, але такого смачного хліба, а згодом першу книгу і перший зошит. І хто б не співав «Пісню про рушник», той завжди присвячує її своїй матері. Що ж чаруючого такого в цій пісні? Створюючи її, автори бачили перш за все своїх матерів, пісня стала як синівський пам»ячник матері::
Я до тебе, матусю, у пісні іду,
Бачу в ній я тебе ще таку молоду..
Символічний образ матері пронизує всю поезію А.Малишка, збагачує її гуманним звучання і теплом.
Мене надзвичайно вразив прекрасний вірш Дмитра Павличка «Два кольори». Які переплелись, як мамине шиття, «червоними і чорними нитками».
Мати теж в дорогу «сорочку вишивала», і син повертається з доріг:
Та я нічого не несу додому,
Лиш горточок старого полотна..
Жінку-матір оспівано як невсипущу трудівницю, незрадливого друга і порадницю, адже на її плечі лягають всі турботи тяжкі, випробування життя.
Кожна мати хоче, щоб життя дітей було щасливим, і вона «від лютої зими затулили нас крильми», як пташка оберігає своїх пташенят.
Поезії Бориса Олійника - це теж надзвичайно сердечна молитва перед Матір»ю на її святий пречистий образ. Читаємо їх і наші душі добрішають, серце стискає радість, вдячність і повага, сяйво любові і пом»яті бринить щирою сльозою на віях.
У вірші «Сива ластівка» Борис Олійник задушевно звертається до матері:
Там, де ти колись ішла,
Тиха стежка зацвіла
Цикл поезії «Сива сонце моє», який складається з дев»яти віршів, присвятив поет рідній матері, точніше пам»яті про неї в серці сина. Вічна тема материнського відходу, коли наморена мати «зітхнула полегко - і тихо пішла за межу» трепетно звучить у « Пісня про матір». Тепло переданий, діалог зі сполоханими дітьми й онуками. Ніжністю й любов»ю сповнені останні слова матусі, котра не залишає по собї спадків, проте розкриває перед нащадками велику свою душу, своє розуміння справжніх цінностей людського життя:
-А я вам лишаю
Всі райдуги зі журавлями
І срібло на травах,
І золото на колосках
Так, життя людське має вічний поріг, і про цей скорботний перехід гарно й урочисто, з любов»ю і сльозою сказав Борис Олійник.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Рідна мати моя ти ночей не доспала

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок