Головна Головна -> Реферати українською -> Твори -> Вiдкриваю свого Павла Тичину

Вiдкриваю свого Павла Тичину

Назва:
Вiдкриваю свого Павла Тичину
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
2,66 KB
Завантажень:
256
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Вiдкриваю свого Павла Тичину
Кажуть, поети розквiтають раз на вiку. Якщо це правда, то Павло Тичина розцвiв у молодi роки, коли з'явилися "Сонячнi кларнети" (1918), "Замiсть сонетiв i октав", "Плуг" (1920), "В космiчному оркестрi" (1921), "Золотий гомiн" (1922), "Вiтер з України" (1924). Це справдi неперевершена, видатна поезiя, в якiй переплелись i краса людських почуттiв, i сприйняття революцiї i громадянської вiйни на Українi як надiї на соцiальне, нацiональне та духовне визволення, i жорстоке розчарування дiйснiстю. Мабуть, можна скiльки завгодно говорити зараз про "непослiдовнiсть" поета, його "роздвоєнiсть", але, я думаю, спочатку треба подивитися на тогочаснi подiї очима молодого митця, пропусти їх через його вразливе серце. I тiльки тодi, усвiдомивши першовитоки трагедiї Тичини, можна зрозумiти, чому i як в однiй особi поєдналися два поети. Саме таким побачив я "свого Тичину".
З одного боку - "Ви знаєте, як липа шелестить", "Коли в твої очi вдивлюся", "Пастелi", "Пам'ятi тридцяти", "Загупало в дверi прикладом". З другого - "В iм'я людини", "Партiя веде", "Комунiзму далi виднi". Дуже хочеться вiдповiсти на це питання так, щоб й iншi зрозумiли i полюбили його, як я.
Ось вiн постає перед нами автором "Сонячних кларнетiв": молодий iнтелiгентний талановитий юнак, що уважно вдивляється у свiт i напружено шукає вiдповiдi на питання: в якому зв'язку перебувають природа i люди, добро i зло? Що є визначальним? Поет доходить висновку, що все у свiтi взаємопов'язане. Це вiдкриття сповнює його радiстю, i нею вiн дiлиться з нами:    
Гаї шумлять -
      Я слухаю.
   Хмарки бiжать -
      Милуюся.
   Милуюся-дивуюся,
   Чого душi моїй
      так весело.
Та поступово подiї першої свiтової вiйни переконують П. Тичину, що цей оспiваний ним свiт такий далекий вiд гармонiї. Але молоде серце прагне добра, вiрить у добро i творить його, - так з'являються вiршi циклу "Енгармонiйне", "Хтось гладив ниви", "Блакить мою душу овiяла". Менi здається, що саме вiра в гармонiю свiту, оптимiзм вирiзняли поета з-помiж його попередникiв i сучасникiв. А ще - передчуття революцiї. Саме тодi народилися рядки:    
Гей, вдарте в струни, кобзарi,
   Натхнiть серця пiснями!
   Вкраїнськi прапори вгорi -
   Мов сонце над степами...
I знову - радiсть, свято, небувале пiднесення у "Золотому гомонi". Та з'являється передчуття бiди:
   Чорний птах - у нього очi - пазурi!
   Чорний птах iз гнилих закутiв душi,
  з поля бою прилетiв,
   Кряче.
Чи це - не генiальна прозорливiсть, яка помiтила ту трагiчну межу, що проляже мiж людьми, навiть рiдними по кровi ("курки спустили в матiр i отця")?
I знову - незважаючи нi на що - життєстверджуючий фiнал, вiра в перемогу сили добра, в силу народу:    
Я - невгасимий Огонь Прекрасний,
   Одвiчний дух.
   Вiтай же нас ти з сонцем, голубами.
   Я дужий народ! - з сонцем, голубами.
Але мрiя так i залишилася мрiєю. Україна була приречена. Революцiя 1917 року замiсть соцiального визволення принесла на українську землю рiки кровi. Руйнуються родини, розхитуються вiковi моральнi пiдвалини народу. Тичина-поет вiрив у революцiю, чекав i боявся її. Звiдси й загострене сприйняття навколишнього, передчуття бiди, пекучий бiль за Україну, за свiй народ:    
Хто ж це так iз тебе насмiяться смiв?
   Хто у твоє серце нiж загородив?
Я майже фiзично вiдчуваю той бiль, яким сповнений кожний рядок вiрша, бо "рубались, бились рiднiї, свої"; а тi, кого вважали братами, зрадили Україну. Вiрш закiнчується багатозначним питанням, яке, без сумнiву, є прозоро-риторичним: вiдповiдi не треба, вона - очевидна:    
Хто ж так люто кинув на поталу нас?
Менi здається, що саме тут i мiстяться тi першовитоки "роздвоє ностi" Тичини, що пiзнiше переросла в трагедiю його таланту.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Вiдкриваю свого Павла Тичину

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок