Головна Головна -> Реферати українською -> Українознавство -> УКРАЇНА В ЕПІЦЕНТРІ КОНФЛІКТУ ЦИВІЛІЗАЦІЙ — ХРИСТИЯНСЬКОЇ ТА МУСУЛЬМАНСЬКОЇ

УКРАЇНА В ЕПІЦЕНТРІ КОНФЛІКТУ ЦИВІЛІЗАЦІЙ — ХРИСТИЯНСЬКОЇ ТА МУСУЛЬМАНСЬКОЇ

Назва:
УКРАЇНА В ЕПІЦЕНТРІ КОНФЛІКТУ ЦИВІЛІЗАЦІЙ — ХРИСТИЯНСЬКОЇ ТА МУСУЛЬМАНСЬКОЇ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,92 KB
Завантажень:
21
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
З часів вдалих походів Мухамеда II Завойовника та Сулеймана I Пишного турецькі султани не полишали честолюбивих намірів розширення свого впливу на всю Європу.

Роль форпосту західної цивілізації проти натиску Османської імперії відігравала, на думку Арнольда Тойнбі, Дунайська чи Австро-Угорська імперія Габсбургів, яка виникла на основі військового союзу після катастрофічної поразки об’єднаного християнського війська в 1526 році під Мохачем на Дунаї. Завдяки союзові вдалося витримати першу велику облогу Відня 1529 року, після якої турецьке військо повернуло назад. Але більша частина Угорського королівства опинилася під владою Порти.

Наступні півтора століття обидва Світи, Християнський і Мусульманський знаходилися в стані війни. До активного протистояння з османами змушені були вступати венеціанці, іспанці, поляки і запорізькі козаки. Зокрема, в 1620 році турки завдали нищівної поразки польському війську під Цецорою, але наступного року під Хотином, завдяки допомозі 40-тисячного козацького корпусу на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним, польському коронному гетьману Ходкевичу вдалося зупинити наступ турків. Відтак, Венеція знову (перша спроба була невдалою, ще наприкінці XVI ст.) заходилася з ініціативою створення союзу християнських держав проти Туреччини. Але козацька війна 1648 року зірвала ті плани і примусила надовго відкласти саму ідею подібного союзу.

Зате козацька війна проти Речі Посполитої, та ще й у тісному союзі з татарським ханом Іслам-Гіреєм, безумовно, сприяли намірам Оттоманської Порти послабити Західно-християнський Світ. Тому, вже на початку 1649 року до Чигирина, козацької столиці Богдана Хмельницького, прибули посли від турецького султана, щоб схилити гетьмана прийняти підданство «Високої Порти». Гетьман відмовився. Але водночас він відмовився і від пропозиції венеціанського посла Альберто Віміні пристати до антитурецької коаліції.

Одначе наступного року переговори з турками активізувалися. Богдан Хмельницький навіть відправив своїх послів на чолі з полковником Джеджалієм — одним з найдовіреніших соратників. Достеменно невідомо, про що конкретно домовлявся досвідчений Джеджалій з турецьким диваном (урядом), але невдовзі до Чигирина прибув чауш з листом, в якому великий візир від імені малолітнього султана Мухамеда IV запевнив Хмельницького в підтримці. Мабуть, лист дуже втішив гетьмана, бо наступного дня він хвалився київському воєводі Григорієві Киселю: «Привітай мене! Я дістав покровительство Туреччини».

Навесні 1651 року, коли стало зрозумілим, що нове зіткнення козацького війська з польським неминуче обидві сторони почали готуватися до війни. Султан запропонував допомогу — 20 тисяч яничарiв, але обережний Богдан Хмельницький відмовився від цієї, на перший погляд, спокусливої пропозиції.

Після Берестечкової катастрофи, у вересні, напередодні підписання Білоцерківської угоди з поляками, гетьман прийняв турецького посла Османа, проте заявив йому, що йти у підданство до султана більше не бажає, а покладається на московського царя, з яким він однієї віри. Проти підданства туркам гетьман висловився і на Переяславській раді: «Турецький султан — бусурманин, усім відомо, як православні потерпають у землях, що знаходяться під його владою». Проте Туреччина не облишила своїх домагань і тільки чекала слушної нагоди. Перелом у стосунках з козаками настав після обрання гетьманом Петра Дорошенка. В лютому 1666 року Велика Рада підтримала Дорошенкові наміри — з допомогою турків позбавитися влади Речі Посполитої на козацькій території. Почалися переговори з турецьким диваном. Закордонні резиденти вивідали, що мова йде про колишню ідею Хмельницького: протекторат Оттоманської Порти.

Контакти Петра Дорошенка зі Стамбулом викликали великий резонанс в Австрії, Польщі, Венеції. Австрійський імператор Леопольд II офіційно пообіцяв польському королеві підтримку у боротьбі проти мусульман і їхнього ставленика Дорошенка. Стривожений Ян-Казимир наважився звернутися до московського царя з пропозицією укласти перемир’я, зважаючи на смертельну загрозу для Християнського світу з боку Туреччини та її васалів, і почати військові дії проти спільного ворога.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: УКРАЇНА В ЕПІЦЕНТРІ КОНФЛІКТУ ЦИВІЛІЗАЦІЙ — ХРИСТИЯНСЬКОЇ ТА МУСУЛЬМАНСЬКОЇ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок