Головна Головна -> Реферати українською -> Українознавство -> БОГДАН РУЖИНСЬКИЙ – козацький гетьман

БОГДАН РУЖИНСЬКИЙ – козацький гетьман

Назва:
БОГДАН РУЖИНСЬКИЙ – козацький гетьман
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,56 KB
Завантажень:
20
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
11 травня 1573 р. на польський престол було обрано французького принца Генріха Валуа. Королював він недовго і вже 17 липня 1574 р. виїхав з Кракова до Парижа, щоб зайняти французький престол, який залишився вакатним після смерті його брата Карла IX.

Зупиняємося на цій події насамперед для того, щоб повідомити: ще коли Валуа давав згоду бути польським королем, королівський секретар Ян Красинський склав для Генріха спеціальний опис володінь Речі Посполитої. 1574 р. його було видано окремою книжечкою під назвою "Полонія". Зокрема, описуючи польське військо, Красинський зазначав: «Останній ряд кінноти складають козаки, які легко переносять холод, голод і усілякі тяготи. Озброєні вони дуже легко, зовсім так, як татари. Коні у них надзвичайно рухливі й придатні для дрібних сутичок. Сідла обладнано так, що на них легко повертатися на всі боки і стріляти з лука. У бою козаки користуються частіше луком, засипаючи ворожих вершників та їх коней дощем стріл. Вони озброєні також шаблями східного зразка і короткими списами. У ворожій стороні вони рухаються надзвичайно швидко, знищуючи все вогнем і мечем. Своєю рухливістю забезпечують власну безпеку і перемогу над ворогом. Постійно пересуваючись у широких подільських степах, де ведуть безперервну війну з кримськими татарами, козаки возять з собою у сідельних в'юках всі звичні припаси: хліб, солону свинину та сіль, змішану з перцем. .Кожен до того ж має при собі сокиру і трут, щоб, уполювавши звіра, якого чимало у безлюдних пустелях, мати можливість одразу розвести багаття і засмажити здобич, приправивши її сіллю і перцем...»

Це була чи не перша офіційна характеристика козакін як вмілих і загартованих воїнів.

Після втечі Валуа у Польщі наступило безкоролів'я — один з найскладніших періодів її історії. Місцеві вельможі, не маючи змоги знайти вихід з цього становища, знову звернулися до Генріха. Той обіцяв повернутися, але слова не дотримав. Усе це не могло пройти повз увагу ворогів Польщі, і вони тут же спробували використати ситуацію.

8 вересня 1575 р. в Україну насунула 80-тис. татарська орда. Не зустрічаючи, організованого опору, татари безкарно просувалися українськими землями, спустошили Волинь, Поділля, дійшли аж до Жешува, безжалісно руйнуючи все на своєму шляху. В суботу 1 жовтня, в день Святої Покрови, вони підійшли до Львова. В Острозькому літопису з цього приводу зазначається: «Року 1575... татаре покровськії коло Ільвова. Того ж року в Синяві татаре були з Волох і о полтора проти 100.000 полону забрали і увошли праз Хотин до Волох».

Загарбники грабували й руйнували міста і села, вбивали дітей і стариків, молодих брали в полон. Населення Польщі та України охопила паніка, до того ж польські воєводи виявилися неспроможними організувати відсіч ворогу.

І тоді, як зазначає літопис Грабянки, «козаки воздали їм і за сіє, єгда вшедше за Перекоп з вождем своїм Богданком, такожде огнє й мечем повоєваша».

Богданко, або Богдан Ружинський, був добре відомий козакам, особливо низовим, котрі мали його за свого. Він походив з другорядних княжих родин північної Волині», які ціле життя пов'язували з військовою службою, вбачаючи у ній спосіб збагачення і здобуття слави. Не відомо, коли і як потрапив Богданко до низових козаків, але незабаром не лише вони, а й все українське козацтво оцінили його сміливість, воєнні здібності і визнали за свого ватажка. Про його авторитет свідчить і те, що від імені козацтва він мав зносини з Москвою і обіцяв російському урядові захист від татарських наскоків.

Очевидно, неабияким авторитетом він користувався і у польських правителів. 1675 р. Варфоломей Попроцький видав панегірик, у якому згадує Богдана Ружинського як лицаря, що очолив козаків, і відзначає його заслуги: «Богдан кн. Ружииський, гетьман низових козаків, з своєю ротою, покинувши світові розкоші... стоїть, як «мужній лев, піднісши руку праву, щоб звести з поганими бесіду криваву». У козаків же князь звався просто — Богданко, і це означало, що вони ставили його врівень з собою. Такої честі ушановувався не кожний. .

Десь узимку 1575 р. російський цар надіслав запорозькім козакам і Богданку подарунки, обіцяв всіляку допомогу і зброєю, і припасами, якщо вони наступного року вирушать проти кримчаків, які загрожували московській землі. Богданко, порадившись з козаками, обіцяв виступити проти татар наступного, 1576 р. Та ситуація змінилася. Побачивши, що окрім них боронити Україну нікому, козаки змушені були виступити раніше. «Того ж року Богдан Ружинський з козаками низовими, впадша за Перекоп, бордзо великії шкоди починили», — зазначає Острозький літопис.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: БОГДАН РУЖИНСЬКИЙ – козацький гетьман

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок