Головна Головна -> Реферати українською -> Українознавство -> Мазепа Іван Степанович – славний гетьман України

Мазепа Іван Степанович – славний гетьман України

Назва:
Мазепа Іван Степанович – славний гетьман України
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,45 KB
Завантажень:
197
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Народився Іван Степанович Мазепа близько 1640 р. в селi Мазепинці поблизу Білої Церкви в сім’ї українського шляхтича. Освіту здобув у Київському колегіумі та у Варшавській Єзуїтській школі. В університетських центрах Західної Європи прослухав курс лекцій. Деякий час був королівським придворним, виконував доручення польського короля Яна Казимира.

У 1663 залишив короля. Генеральний писар у правобережного гетьмана П. Дорошенка, служба в гетьмана Лівобережної України І.Самойловича. З 1687 — гетьман України. Помер 1709 року в с. Варниці поблизу Бендер. Похований у кафедральній церкві св. Юрія у м. Галаці (Румунія). В осени 1999 р. перепохований у Бануринi.

Радянська історіографія винесла такий вирок І.С.Мазепі: зрадник свого народу і Росії, різко посилив феодально-кріпосницьку експлуатацію селянства, жорстоко придушував селянські повстання.

І зрозуміло чому: імперія не допускала навіть будь-яких натяків про можливість існування незалежної, вільної України. Гетьмани України, окрім Богдана Хмельницького, на думку царя Петра, були ніким іншим як «ворами и изменщиками».

Акценти на зрадництві замінювали трагічніші і печальніші сторінки історії України періоду гетьманщини. Перед Іваном Мазепою, як відомо, гетьманували Дем’ян Многогрішний та Іван Самойлович. Першого з усією родиною було ув’язнено і після тортур заслано в Сибір. Старого ж Самойловича відправлено до Тобольська, а його сина Григорія після тортур страчено в Севську. Половину гетьманських скарбів забрала Москва, решту передано до військового скарбу.

З небаченим дикунством поводилися російські війська в Україні. Ось один з прикладів тих часів: «голови, руки, шиї до плахи рубано, вішано і інші тиранські смерті завдано… мертвих із гробов многих не тилко товариство, но і чернецов одкапувано, голови оним утинано…»

Обрання Мазепи було пов’язане з підписанням нових «Коломацьких статей», в основу яких лягли «Глухівські статті» Многогрішного, але з багатьма застереженнями на користь Москви. Зокрема, в одному з пактів говорилося, що Україна не сміє порушувати вічний мир з Польщею, повинна підтримувати добросусідські стосунки з Кримом. Заборонялося вести дипломатичні зносини з іншими державами. Московська залога, окрім інших міст, мала стати в гетьманській резиденції Батурині для постійного контролю над гетьманським урядом, заборонялося «голосов испущать», що «Малоросийский край гетманского регименту», а тільки казати, що він належить до єдиної держави з Великоросійським краєм.

Коломацькі статті заперечували державний характер гетьманської влади, а отже і державність України. «…лише державний геній і глибокий патріотизм нового гетьмана Мазепи зробили так, що низка шкідливих для України ухвал Коломацької угоди залишилися нечинними», — пише О.Оглоблін.

Як же мав поводитися в такій ситуації Іван Мазепа, чи міг він щиро любити сусіда, коли свій народ стікав потом і кров’ю? Серце не з каменю, а тому чинило протидію. Методи різні. Іван Мазепа вибрав мудрість, велику терплячість. Жан-Жак Руссо, французький публіцист, звертає увагу на «тонкий та ніжний розум».

Для досягнення мети використовувалися гроші, подарунки. «Мазепа наказав своїм наближеним скласти опис майна, — пише В.Готвальд, — при цьому виявилося, що частка, яка припадала Москві, була дуже мізерною. Тоді гетьман послав Голіцину не половину, а три чверті описаного майна, разом з повним описом. Він писав, що охоче віддав би й усе, але, за звичаєм, слід нагородити вірних людей. Пізніше виявилося, що чверть, утримана Мазепою, була у декілька разів більшою від трьох чвертей Голіцина. Сам Голіцин, окрім усього, одержав десять тисяч золотом».

З інших джерел дізнаємося, що ціла армія гетьманських агентів працює на нього в Москві, Варшаві, Бахчисараї, Царгороді. Французький посол у Відні повідомляє своєму урядові, що «гетьман Мазепа має скрізь своїх людей».

А скільки було доносів на гетьмана. Оточення ж Петра мовчало, бо «грі-ли» мазепинські щедроти.

Хабар не кращий спосіб завоювання довіри. Але Мазепа мав справу в основному з жорстокими, неосвіченими людьми, для яких Україна була засобом збагачення, великоросійським краєм, другосортним, байдужим. Особливо на цьому фоні вирізнялася постать царя Петра.

Булава дісталася Мазепі майже в п’ятдесят. Його батько, Степан-Адам Мазепа, належав до партії Виговського, мати, Марія-Магдалина, втративши чоловіка, віддалася громадським та церковним справам (ігуменя Києво-Печерського Вознесенського монастиря). Гетьман знав польську, латинську, італійську, німецьку мови, «досить міцно» татарську. Любив, відвідуючи Київську академію, промовляти перед академіками «мовою Тіта Лівія та Ціцерона». Був пристрасним бібліофілом, мав багату бібліотеку: дорогоцінні оправи з гетьманським гербом, найкращі київські видання, німецькі й латинські інкунабули, багато ілюстровані старовинні рукописи…

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Мазепа Іван Степанович – славний гетьман України

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок